і створення культурних пасовищ. На культурних пасовищах щільність овець у розрахунку на 1 га можна збільшити у б-6 разів, а вихід вовни і баранини - в 4-5 разів. Затрати, понесені на створення культурних пасовищ з постійною огорожею, скуповуються за 3-4 роки.
Продуктивність галузі можна підвищити внаслідок удосконалення структури стада. Доцільно, щоб у стаді тонкорунних овець було не менше 60-65 % маток, а м'ясо-вовнових і каракульних - не менше 70-75 %. Особливе значення для розвитку вівчарства має штучне осіменіння маток, яке дає змогу регулювати окоти з перенесенням їх на зимовий і ранньовесняний періоди. Досвід підприємств засвідчує, що залежно від спеціалізації та способу утримання, від 100 маток можна одержати 110-120 ягнят у тонкорунному і напівтонкорунному та 150-170 у каракульному вівчарстві. Затрати праці на 1 ц вовни можуть сягнути 120-130 людино-годин.
У м'ясному вівчарстві доцільно запроваджувати промислове схрещування маток з плідниками м'ясних порід і для виробництва вовни високої якості. Завдяки цьому прирости відгодівельного молодняку зростають і зменшуються витрати кормів на одиницю продукції, внаслідок чого збільшується вихід продукції на вівцематку на 15-18 %. Отримання якісної продукції вівчарства особливо актуальне, оскільки дефектна і надмірно засмічена вовна має великі скидки на забруднення та низьку закупівельну ціну. На практиці через недостатню годівлю підприємства продають до 40 % овець нижче від середньої вгодованості, худих, ціна на цю продукцію на 25-40 % нижча від цін на тварин середньої вгодованості.
Подальший розвиток і підвищення ефективності вівчарства вимагає зміцнення матеріально-технічної бази, спеціалізації й концентрації виробництва. Як засвідчує досвід, раціональним розміром вівчарської ферми у Степу та Лісостепу є 6-10 тис, а на Поліссі - 3-6 тис овець.
Найважливішим із заходів, спрямованих на поліпшення ефективності птахівництва, є його спеціалізація й концентрація. Вони дають змогу застосовувати науково обґрунтовану технологію виробництва продукції, що сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню витрат кормів, а відтак, - собівартості яєць і м'яса птиці. Дуже важлива система відтворення стада і тривалість використання птиці. У виробництві товарного яйця доцільно використовувати курей упродовж року, оскільки в наступний рік їх несучість знижується на 20-25 %. Індиків і качок доцільно вибраковувати у 1,5-2-річ-ному віці, а гусей - після 6 років використання, оскільки продуктивність їх з віком підвищується. Заміна повинна відбуватися з поліпшенням племінних і продуктивних якостей поголів'я. Гібридна птиця не лише сприяє підвищенню продуктивності, а й стійкіша до хвороб, має триваліший строк несучості й характеризується високою оплатою корму.
Не менш важливим чинником підвищення ефективності є годівля повноцінними сухими і гранульованими комбікормами, у складі яких - необхідні поживні речовини, вітаміни та мікроелементи. На продуктивність праці й собівартість продукції впливає система утримання птиці. На зміну вигульному утриманню в підприємствах з невеликими птахофермами птицю утримують у клітках і в великогабаритних пташниках на глибокій підстилці, планчастій і сітчастій підлозі. Використання багатоярусної системи утримання курей дає змогу розмістити на одиниці виробничої площі в 4-5 разів більше птиці, ніж за будь-якої іншої системи. За такого утримання забезпечується ретельний догляд за птицею. Можна виявити курей, котрі припинили нестися або мають ознаки захворювання. Витрати кормів на виробництво яєць зменшуються приблизно на 10 % порівняно з витратами за напільного утримання. Як недолік виникає потреба переміщати птицю з клітки в клітку в міру її росту. Тому технологія вирощування курей у багатоярусних кліткових батареях потребує вдосконалення з метою використання безпересадочного утримання птиці до 150-денного віку і запровадження автоматизованого технологічного обладнання, яке забезпечує миття яєць, обробку маслами, маркування та розфасування.
Важливим напрямом підвищення ефективності виробництва м'яса птиці є також поглиблення спеціалізації галузі. Лише розведення м'ясних порід і ліній, їх гібридизація і широкий розвиток на цій основі бройлерної промисловості та впровадження передової технології, що сприяє зростанню продуктивності поголів'я, може забезпечити потреби населення в дешевому дієтичному м'ясі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
