Резервом зниження собівартості виробництва картоплі є комплексна механізація процесів збирання, сортування і закладання бульб на зберігання. Розрахунки засвідчують, що в загальному обсязі затрат на вирощування урожаю картоплі, близько 70 % припадає на стадії збирання та операції, пов'язані зі сортуванням і закладанням бульб на зберігання. За цих процесів і за реалізації продукції спостерігаються високі втрати. забезпечення типовими картоплесховищами з регульованим
повітряним і вологісним режимами, обладнаними системою механізмів на завантажувально-розвантажувальних роботах і сортуванні бульб, є важливою умовою зниження втрат і затрат ручної праці в картоплярстві. Доцільно зберігати продовольчу картоплю в міських сховищах, а насіннєву - в сховищах підприємств-виробників.
Важливим напрямом підвищення економічної ефективності виробництва картоплі є вибір шляхів і каналів її реалізації. Так, реалізація картоплі за бартерною угодою має рівень рентабельності на 25 пунктів нижчий, ніж середній рівень рентабельності за всіма іншими каналами реалізації.
Оскільки в наш час виробництво картоплі зосереджене у власних підсобних господарствах населення і фермерських господарствах, то для підвищення ефективності галузі необхідно зміцнювати їх матеріально-технічну базу, налагодити забезпечення їх насінням високопродуктивних сортів картоплі й ефективними засобами боротьби зі шкідниками та хворобами. Важливим резервом подальшого розвитку картоплярства може стати розвиток кооперації, тобто створення кооперативів, які будуть здійснювати обслуговування виробників необхідними матеріально-технічними ресурсами, заготівлю та реалізацію продукції.
У підвищенні ефективності виробництва овочів з-поміж усіх заходів важливим є раціональне їх розміщення з урахуванням умов вирощування, економіки підприємства та біологічних особливостей окремих овочевих культур. Наприклад, теплолюбні з високим рівнем концентрації й товарності доцільно вирощувати підприємствам півдня України у сировинних зонах овочеконсервних заводів і в приміських районах великих міст, промислових центрів. Овочівництво є достатньо трудомісткою галуззю. Щоб знизити її, необхідно впроваджувати комплекс машин, які не лише забезпечили б зниження затрат праці, ай значно зменшили матеріально-грошові витрати та втрати продукції, сприяли б поліпшенню її якості. Особливі проблеми пов'язані з упровадженням індустріальних технологій на вирощуванні та збиранні томатів, цибулі, моркви, капусти й інших трудомістких овочевих культур.
Значно підвищується ефективність виробництва овочів завдяки використанню органічних і мінеральних добрив у певному співвідношенні для кожної окремої культури. Під овочеві культури ефективним є внесення не менше ЗО т органічних і 250 кг діючої речовини мінеральних добрив. Унесені 100 кг діючої речовини азотних, фосфорних і калійних добрив дають приріст урожаю капусти 75 ц/га, томатів - 32, цибулі - 17, огірків - 26 і столових буряків - 74 ц/га.
Високу ефективність галузі овочівництва забезпечують поліпшення якості виробництва продукції, якісне її збереження в умовах підприємства впродовж тривалого часу, прямі зв'язки між підприємствами - виробниками і споживачами овочевої продукції.
Розділ 25. Економіка галузей тваринництва
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники та шляхи зростання ефективності галузі рослинництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
