З огляду на складний економічно-фінансовий стан багатьох аграрних підприємств, відсутність коштів на капітальні вкладення, слабке забезпечення матеріально-технічними засобами робить їх неспроможними організовувати будівництво цехів з переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно створювати міжгосподарські підприємства (за своєю сутністю - кооперативи) з використанням наявних організаційно-виробничих структур переробних підприємств. Переробне підприємство мало б виступити підприємством-інтегратором, створювати навколо себе організаційно-виробничу структуру з виробництва сільськогосподарської продукції й переробки (рис. 22.9).
Міжгосподарське підприємство такого типу може формуватися як за галузевою, так і за територіальною ознакою. Наприклад, цукровий завод може виступати як інтегратор, об'єднавши навколо себе аграрні підприємства декількох районів, у тому числі
Рис. 22.9. Можливі варіанти інтеграційних процесів
На сучасному етапі створення міжгосподарських підприємств виникає потреба не лише в інтеграторі - переробному підприємстві для розвитку вертикальної кооперації, а й у підприємстві-інтеграторі горизонтальної кооперації. Наприклад, у тваринництві існує необхідність створення господарства-інтегратора з племінної справи або господарства-інтегратора з відгодівлі тварин до забійних кондицій.
Особливість розвитку вертикальної кооперації полягає в тому, що вона забезпечує розширення функцій сільськогосподарських підприємств на всіх етапах виробництва і переробки продукції, створення готового продукту та його реалізації. Організація міжгосподарських підприємств з переробки продукції розширює сферу праці сільського населення, а переробка сировини стає складовою єдиного індустріального процесу виробництва товарів масового споживання. Чим менше ланок на шляху продукту від поля до споживача, тим менше втрат у кількості й якості продукції, менші витрати та вища ефективність виробництва. Значущість цієї форми кооперації полягає в тому, що виготовлення продукту, готового до вживання, здійснюється тут в єдиному технологічному процесі й підпорядковане спільним інтересам.
Господарства, котрі кооперуються, зберігають юридичну й економічну самостійність Однією з основних пеоеваг міжгосподарської кооперації є те, що вона дає змогу об'єднати всі підприємства, незалежно від розміру і рівня їх економічного розвитку, в єдиний технологічний ланцюг на засадах спеціалізації та концентрації, організувати його з урахуванням досягнень науки і техніки. Це сприяє вирівнюванню економічних умов господарювання.
Міжгосподарські підприємства здійснюють діяльність відповідно до укладених з господарствами-учасниками договорів. Договори виступають як єдиний нормативний акт регулювання взаємовідносин за кооперування господарств на основі купівлі-продажу. Сталість розвитку інтегрованого виробництва значною мірою залежить від тривалості укладення договорів господарствами-учасниками з міжгосподарськими формуваннями. Найкраще, коли договори укладають господарства-учасники відповідно до власних потреб на декілька років з обов'язковим поновленням угод про виробничо-господарську діяльність щорічно. Кожне господарство-учасник має власний баланс і є самостійною юридичною одиницею. Взаємовідносини учасників кооперації регулюються Статутом й іншими законодавчими актами України.
Міжгосподарська інтеграція - явище складніше, ніж кооперація. Кооперація має форму економічних відносин, за яких партнери вступають у тісні економічні зв'язки, зберігаючи юридичну та господарську самостійність, а інтеграція передбачає виробничі відносини, згідно з котрими господарства та підприємства значною мірою втрачають свою економічну, а часто й юридичну самостійність. Інтегрована система функціонує під єдиним організаційним виробництвом, і ті підприємства, які були самостійними, стають підрозділами нового і функціонують на засадах внутрігосподарського розрахунку.
Отже, кооперація - це об'єднання підприємств для спільної діяльності, а інтеграція - це їх злиття в єдину господарюючу структуру.
Відповідно до економічних, галузевих і територіальних потреб у сфері основного виробництва, міжгосподарська кооперація мала б розвиватися на перспективу за такими напрямами:
• виробництва окремих видів продукції рослинництва і тваринництва на основі завершеного циклу або його кінцевої сталії;
• виробництва та промислового приготування кормів;
• організації проміжних фаз виробництва в окремих галузях;
• виробничого обслуговування аграрних підприємств;
• переробки сільськогосподарської продукції;
• надання послуг невиробничого характеру.
Участь усіх підприємств у створенні міжгосподарських структур добровільна. Це означає, що підприємства самі вирішують, з ким, з якою метою, на яких умовах вони об'єднуються. Вони також визначають виробничо-господарську спрямованість створеної ними структури; за власною ініціативою підприємства приймають рішення про вступ і вихід з об'єднання.
Основними принципами і засадами міжгосподарської кооперації мають стати:
• добровільність у спільній співпраці різних підприємств;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами“ на сторінці 2. Приємного читання.
