Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами

Економіка підприємств

З огляду на складний економічно-фінансовий стан багатьох аграрних підприємств, відсутність коштів на капітальні вкладення, слабке забезпечення матеріально-технічними засобами робить їх неспроможними організовувати будівництво цехів з переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно створювати міжгосподарські підприємства (за своєю сутністю - кооперативи) з використанням наявних організаційно-виробничих структур переробних підприємств. Переробне підприємство мало б виступити підприємством-інтегратором, створювати навколо себе організаційно-виробничу структуру з виробництва сільськогосподарської продукції й переробки (рис. 22.9).

Міжгосподарське підприємство такого типу може формуватися як за галузевою, так і за територіальною ознакою. Наприклад, цукровий завод може виступати як інтегратор, об'єднавши навколо себе аграрні підприємства декількох районів, у тому числі

Можливі варіанти інтеграційних процесів

Рис. 22.9. Можливі варіанти інтеграційних процесів

На сучасному етапі створення міжгосподарських підприємств виникає потреба не лише в інтеграторі - переробному підприємстві для розвитку вертикальної кооперації, а й у підприємстві-інтеграторі горизонтальної кооперації. Наприклад, у тваринництві існує необхідність створення господарства-інтегратора з племінної справи або господарства-інтегратора з відгодівлі тварин до забійних кондицій.

Особливість розвитку вертикальної кооперації полягає в тому, що вона забезпечує розширення функцій сільськогосподарських підприємств на всіх етапах виробництва і переробки продукції, створення готового продукту та його реалізації. Організація міжгосподарських підприємств з переробки продукції розширює сферу праці сільського населення, а переробка сировини стає складовою єдиного індустріального процесу виробництва товарів масового споживання. Чим менше ланок на шляху продукту від поля до споживача, тим менше втрат у кількості й якості продукції, менші витрати та вища ефективність виробництва. Значущість цієї форми кооперації полягає в тому, що виготовлення продукту, готового до вживання, здійснюється тут в єдиному технологічному процесі й підпорядковане спільним інтересам.

Господарства, котрі кооперуються, зберігають юридичну й економічну самостійність Однією з основних пеоеваг міжгосподарської кооперації є те, що вона дає змогу об'єднати всі підприємства, незалежно від розміру і рівня їх економічного розвитку, в єдиний технологічний ланцюг на засадах спеціалізації та концентрації, організувати його з урахуванням досягнень науки і техніки. Це сприяє вирівнюванню економічних умов господарювання.

Міжгосподарські підприємства здійснюють діяльність відповідно до укладених з господарствами-учасниками договорів. Договори виступають як єдиний нормативний акт регулювання взаємовідносин за кооперування господарств на основі купівлі-продажу. Сталість розвитку інтегрованого виробництва значною мірою залежить від тривалості укладення договорів господарствами-учасниками з міжгосподарськими формуваннями. Найкраще, коли договори укладають господарства-учасники відповідно до власних потреб на декілька років з обов'язковим поновленням угод про виробничо-господарську діяльність щорічно. Кожне господарство-учасник має власний баланс і є самостійною юридичною одиницею. Взаємовідносини учасників кооперації регулюються Статутом й іншими законодавчими актами України.

Міжгосподарська інтеграція - явище складніше, ніж кооперація. Кооперація має форму економічних відносин, за яких партнери вступають у тісні економічні зв'язки, зберігаючи юридичну та господарську самостійність, а інтеграція передбачає виробничі відносини, згідно з котрими господарства та підприємства значною мірою втрачають свою економічну, а часто й юридичну самостійність. Інтегрована система функціонує під єдиним організаційним виробництвом, і ті підприємства, які були самостійними, стають підрозділами нового і функціонують на засадах внутрігосподарського розрахунку.

Отже, кооперація - це об'єднання підприємств для спільної діяльності, а інтеграція - це їх злиття в єдину господарюючу структуру.

Відповідно до економічних, галузевих і територіальних потреб у сфері основного виробництва, міжгосподарська кооперація мала б розвиватися на перспективу за такими напрямами:

• виробництва окремих видів продукції рослинництва і тваринництва на основі завершеного циклу або його кінцевої сталії;

• виробництва та промислового приготування кормів;

• організації проміжних фаз виробництва в окремих галузях;

• виробничого обслуговування аграрних підприємств;

• переробки сільськогосподарської продукції;

• надання послуг невиробничого характеру.

Участь усіх підприємств у створенні міжгосподарських структур добровільна. Це означає, що підприємства самі вирішують, з ким, з якою метою, на яких умовах вони об'єднуються. Вони також визначають виробничо-господарську спрямованість створеної ними структури; за власною ініціативою підприємства приймають рішення про вступ і вихід з об'єднання.

Основними принципами і засадами міжгосподарської кооперації мають стати:

• добровільність у спільній співпраці різних підприємств;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Ресурси і проблеми вибору в економіці

  • Предмет науки

  • Методологічні засади та методи дослідження

  • Розділ 2. Підприємство як суб'єкт господарювання

  • Правові основи функціонування підприємств

  • Цілі, функції та напрями діяльності підприємств

  • Конкуренція і підприємство

  • Розділ 3. Класифікація, види підприємств та основи підприємницької діяльності

  • Класифікація підприємств

  • Види підприємств

  • Селянське (фермерське) господарство

  • Структура підприємств

  • Розділ 4. Підприємство в сучасній системі господарювання

  • Особливості сільського господарства як галузі

  • Внутрішнє середовище і кінцевий результат діяльності підприємств

  • Допоміжне середовище функціонування підприємств

  • Розділ 5. Матеріально-речові елементи підприємств

  • Поняття й особливості матеріально-технічної бази підприємств

  • Енергетичні ресурси підприємств

  • Механізація та показники використання техніки

  • Можливості забезпечення підприємства технікою

  • Розділ 6. Земельні ресурси підприємств та ефективність їх використання

  • Економічні основи родючості ґрунту

  • Земельні відносини та їх правова основа

  • Види земель і землезабезпеченість підприємств

  • Земельний кадастр

  • Розділ 7. Виробничі потужності підприємств. Основні фонди

  • Класифікація основних фондів

  • Структура основних фондів

  • Знос і амортизація основних фондів

  • Показники та шляхи поліпшення використання основних фондів

  • Розділ 8. Оборотні засоби аграрних підприємств

  • Економічна ефективність використання оборотних засобів

  • Розділ 9. Інвестиції підприємств

  • Джерела, види інвестицій та їх класифікація

  • Лізинг як особлива форма інвестицій

  • Розділ 10. Капітальні вкладення підприємств

  • Джерела капітальних вкладень

  • Методика визначення ефективності капітальних вкладень

  • Розділ 11. Кадри підприємств і зайнятість

  • Зайнятість і безробіття

  • Кадри підприємства

  • Показники та шляхи поліпшення використання трудових ресурсів

  • Розділ 12. Продуктивність праці

  • Поняття, суть і показники продуктивності праці

  • Мотивація й оплата праці

  • Шляхи підвищення продуктивності праці

  • Розділ 13. Витрати виробництва та собівартість продукції підприємств

  • Склад витрат виробництва

  • Класифікація витрат і управління ними на підприємстві

  • Розділ 14. Ціни та ціноутворення на продукцію підприємства

  • Види і система цін на продукцію аграрних підприємств

  • Принципи та методи ціноутворення

  • Ціновий механізм ринкової економіки

  • Розділ 15. Результати діяльності підприємств

  • Валова продукція підприємства

  • Товарна продукція і канали реалізації

  • Розділ 16. Ринкові відносини в аграрному секторі

  • Ринок сільськогосподарської продукції та його регулювання

  • Діяльність підприємств у ринкових умовах

  • Розділ 17. Якість, стандартизація і сертифікація продукції

  • Методи оцінки й управління якістю продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Розділ 18. Ефективність діяльності аграрних підприємств

  • Показники економічної ефективності діяльності підприємств

  • Рентабельність виробництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності виробництва

  • Розділ 19. Економічне зростання підприємства

  • Суть, поняття та показники інтенсифікації

  • Науково-технічний прогрес і його ефективність

  • Розділ 20. Розширене відтворення та накопичення в підприємствах

  • Відтворення валового продукту, трудових ресурсів і основних фондів

  • Накопичення і споживання

  • Розділ 21. Розміщення, концентрація та спеціалізація виробництва

  • Спеціалізація підприємства

  • Концентрація виробництва

  • Розділ 22. Кооперація в сільському господарстві

  • Кооператив як організаційна форма

  • Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі

  • Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами
  • Розділ 23. Економіка виробництва кормів

  • Економічна оцінка виробництва кормів

  • Розділ 24. Економіка галузей рослинництва

  • Розміщення й ефективність виробництва продукції рослинництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності галузі рослинництва

  • Розділ 25. Економіка галузей тваринництва

  • Розміщення виробництва продукції тваринництва

  • Показники ефективності виробництва продукції тваринництва

  • Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ