Рис 22.5. Схема реалізації дії принципу добровільності
Чинником до вступу в кооператив є вигода або інтерес майбутнього члена отримати послуги за нижчою ціною та доступ до спільного майна. Використання майна інших членів супроводжується наявністю відносин власності, що регулюються принципом добровільності, а його сутність виявляється в тому, що інтереси того, хто вступає, мають узгоджуватися з груповими. Члени, котрі об'єднуються добровільно, не просто співпрацюють і є незалежними, а вступають у певні відносини і поділяють один з одним ризик, режим роботи і відповідальність за кінцевий результат. Окремо жодна людина чи група людей не бере на себе відповідальність і не привласнює всі вигоди. Кожен приймає ризик і одержує вигоду відповідно до обсягу робіт або масштабів використання послуг кооперативу.
У кооперативі приватна власність набуває колективної форми використання, тому інтереси окремих членів кооперативу мають збігатися з груповими. Кооперативу вигідно мати велику кількість клієнтів-власників, але ця кількість має бути обґрунтованою тим, що кожен член повинен зробити максимальний внесок для досягнення мети кооперативу - це є умовою й основною вимогою до вступаючого. У зв'язку з цим від особового складу кооперативу вимагається вивчення особи, її надійності, кваліфікаційних можливостей, порядності й підпорядкованості ідеології кооперативу та ін.
Не можна також розглядати вихід із кооперативу як технічний акт, здійснений на добровільних засадах. Добровільний характер дій надає певний ступінь свободи вибору його учасникам, але принцип добровільності, як носій і регулятор внутрішніх відносин, вимагає від того, хто припиняє членство, виконати всі зобов'язання перед кооперативом, врегулювати майнові, земельні й інші відносини. Вихід не повинен мати негативних наслідків для господарської чи комерційної діяльності кооперативу.
Основним розпізнавальним принципом, який ідентифікує діловий тип кооперативу, є демократичність в управлінні, що означає побудову відносин на таких засадах, коли члени кооперативу як власники повинні самі скеровувати свій бізнес (рис. 22.6).
Принцип демократичності передбачає, що вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.
Саме загальні збори вирішують основні питання діяльності кооперативу, а це повинно бути врегульовано його Статутом. Весь процес управління - від вироблення рішення до його виконання - повністю контролюють члени кооперативу.
Рис. 22.6. Схема реалізації дії принципу демократичності в управлінні
Особливістю управління в кооперативі є те, що кожен його член, беручи участь у голосуванні, запобігає груповим домовленостям, підкупу, безпринципності і под. Розмір вкладеного капіталу в кооператив не є основою для здійснення контролю за його діяльністю. Основний чинник - приватна власність і вияв її відносин. Система побудована так, що кожен вищий щабель управління підзвітний І повністю контролюється нижчим.
Надання пріоритету людині при голосуванні за умовою "один член кооперативу - один голос", а не частці капіталу підтверджує місце і роль принципу демократичності як носія та регулятора внутрішніх відносин, під впливом якого формується демократичний стиль управління кооперативом.
Управлінські рішення приймаються більшістю голосів, але принцип демократичного управління передбачає і захист прав тих, хто не потрапив у більшість і реалізується через:
• право скликати позачергові загальні збори, якщо цього вимагає певний відсоток загальної кількості членів;
• право кожного члена інспектувати документи засідань правління кооперативу й інші документи, що стосуються справи;
• право оскаржити рішення загальних зборів за певних умов.
Третій із важливих принципів - принцип пайового капіталу кооперативу, який створюють у процесі формування підприємства лише його члени. Цей принцип регулює відносини між членами кооперативу стосовно розміру частки паю і його виду- матеріального чи грошового (рис. 22.7).
Він передбачає і зміцнення вкладеного капіталу як необхідну умову подальшого розвитку кооперативу. Особливість його полягає в тому, що члени кооперативу не мають на меті одержання дивідендів на вкладені кошти. Вони більше зацікавлені в тій користі, яку отримують від капіталу, ніж у прибутку від його діяльності або доходах від своїх фінансових засобів. Цими відносинами і вчинками члени кооперативів створюють внутрішні фінансові джерела для формування власного капіталу.
Розподіл прибутку від діяльності кооперативу здійснюється на такі цілі:
• розвиток кооперативу;
• виплати членам пропорційно до їх участі у господарській діяльності кооперативу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі“ на сторінці 2. Приємного читання.
