Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі

Економіка підприємств

Рис 22.5. Схема реалізації дії принципу добровільності

Чинником до вступу в кооператив є вигода або інтерес майбутнього члена отримати послуги за нижчою ціною та доступ до спільного майна. Використання майна інших членів супроводжується наявністю відносин власності, що регулюються принципом добровільності, а його сутність виявляється в тому, що інтереси того, хто вступає, мають узгоджуватися з груповими. Члени, котрі об'єднуються добровільно, не просто співпрацюють і є незалежними, а вступають у певні відносини і поділяють один з одним ризик, режим роботи і відповідальність за кінцевий результат. Окремо жодна людина чи група людей не бере на себе відповідальність і не привласнює всі вигоди. Кожен приймає ризик і одержує вигоду відповідно до обсягу робіт або масштабів використання послуг кооперативу.

У кооперативі приватна власність набуває колективної форми використання, тому інтереси окремих членів кооперативу мають збігатися з груповими. Кооперативу вигідно мати велику кількість клієнтів-власників, але ця кількість має бути обґрунтованою тим, що кожен член повинен зробити максимальний внесок для досягнення мети кооперативу - це є умовою й основною вимогою до вступаючого. У зв'язку з цим від особового складу кооперативу вимагається вивчення особи, її надійності, кваліфікаційних можливостей, порядності й підпорядкованості ідеології кооперативу та ін.

Не можна також розглядати вихід із кооперативу як технічний акт, здійснений на добровільних засадах. Добровільний характер дій надає певний ступінь свободи вибору його учасникам, але принцип добровільності, як носій і регулятор внутрішніх відносин, вимагає від того, хто припиняє членство, виконати всі зобов'язання перед кооперативом, врегулювати майнові, земельні й інші відносини. Вихід не повинен мати негативних наслідків для господарської чи комерційної діяльності кооперативу.

Основним розпізнавальним принципом, який ідентифікує діловий тип кооперативу, є демократичність в управлінні, що означає побудову відносин на таких засадах, коли члени кооперативу як власники повинні самі скеровувати свій бізнес (рис. 22.6).

Принцип демократичності передбачає, що вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.

Саме загальні збори вирішують основні питання діяльності кооперативу, а це повинно бути врегульовано його Статутом. Весь процес управління - від вироблення рішення до його виконання - повністю контролюють члени кооперативу.

Схема реалізації дії принципу демократичності в управлінні

Рис. 22.6. Схема реалізації дії принципу демократичності в управлінні

Особливістю управління в кооперативі є те, що кожен його член, беручи участь у голосуванні, запобігає груповим домовленостям, підкупу, безпринципності і под. Розмір вкладеного капіталу в кооператив не є основою для здійснення контролю за його діяльністю. Основний чинник - приватна власність і вияв її відносин. Система побудована так, що кожен вищий щабель управління підзвітний І повністю контролюється нижчим.

Надання пріоритету людині при голосуванні за умовою "один член кооперативу - один голос", а не частці капіталу підтверджує місце і роль принципу демократичності як носія та регулятора внутрішніх відносин, під впливом якого формується демократичний стиль управління кооперативом.

Управлінські рішення приймаються більшістю голосів, але принцип демократичного управління передбачає і захист прав тих, хто не потрапив у більшість і реалізується через:

• право скликати позачергові загальні збори, якщо цього вимагає певний відсоток загальної кількості членів;

• право кожного члена інспектувати документи засідань правління кооперативу й інші документи, що стосуються справи;

• право оскаржити рішення загальних зборів за певних умов.

Третій із важливих принципів - принцип пайового капіталу кооперативу, який створюють у процесі формування підприємства лише його члени. Цей принцип регулює відносини між членами кооперативу стосовно розміру частки паю і його виду- матеріального чи грошового (рис. 22.7).

Він передбачає і зміцнення вкладеного капіталу як необхідну умову подальшого розвитку кооперативу. Особливість його полягає в тому, що члени кооперативу не мають на меті одержання дивідендів на вкладені кошти. Вони більше зацікавлені в тій користі, яку отримують від капіталу, ніж у прибутку від його діяльності або доходах від своїх фінансових засобів. Цими відносинами і вчинками члени кооперативів створюють внутрішні фінансові джерела для формування власного капіталу.

Розподіл прибутку від діяльності кооперативу здійснюється на такі цілі:

• розвиток кооперативу;

• виплати членам пропорційно до їх участі у господарській діяльності кооперативу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Ресурси і проблеми вибору в економіці

  • Предмет науки

  • Методологічні засади та методи дослідження

  • Розділ 2. Підприємство як суб'єкт господарювання

  • Правові основи функціонування підприємств

  • Цілі, функції та напрями діяльності підприємств

  • Конкуренція і підприємство

  • Розділ 3. Класифікація, види підприємств та основи підприємницької діяльності

  • Класифікація підприємств

  • Види підприємств

  • Селянське (фермерське) господарство

  • Структура підприємств

  • Розділ 4. Підприємство в сучасній системі господарювання

  • Особливості сільського господарства як галузі

  • Внутрішнє середовище і кінцевий результат діяльності підприємств

  • Допоміжне середовище функціонування підприємств

  • Розділ 5. Матеріально-речові елементи підприємств

  • Поняття й особливості матеріально-технічної бази підприємств

  • Енергетичні ресурси підприємств

  • Механізація та показники використання техніки

  • Можливості забезпечення підприємства технікою

  • Розділ 6. Земельні ресурси підприємств та ефективність їх використання

  • Економічні основи родючості ґрунту

  • Земельні відносини та їх правова основа

  • Види земель і землезабезпеченість підприємств

  • Земельний кадастр

  • Розділ 7. Виробничі потужності підприємств. Основні фонди

  • Класифікація основних фондів

  • Структура основних фондів

  • Знос і амортизація основних фондів

  • Показники та шляхи поліпшення використання основних фондів

  • Розділ 8. Оборотні засоби аграрних підприємств

  • Економічна ефективність використання оборотних засобів

  • Розділ 9. Інвестиції підприємств

  • Джерела, види інвестицій та їх класифікація

  • Лізинг як особлива форма інвестицій

  • Розділ 10. Капітальні вкладення підприємств

  • Джерела капітальних вкладень

  • Методика визначення ефективності капітальних вкладень

  • Розділ 11. Кадри підприємств і зайнятість

  • Зайнятість і безробіття

  • Кадри підприємства

  • Показники та шляхи поліпшення використання трудових ресурсів

  • Розділ 12. Продуктивність праці

  • Поняття, суть і показники продуктивності праці

  • Мотивація й оплата праці

  • Шляхи підвищення продуктивності праці

  • Розділ 13. Витрати виробництва та собівартість продукції підприємств

  • Склад витрат виробництва

  • Класифікація витрат і управління ними на підприємстві

  • Розділ 14. Ціни та ціноутворення на продукцію підприємства

  • Види і система цін на продукцію аграрних підприємств

  • Принципи та методи ціноутворення

  • Ціновий механізм ринкової економіки

  • Розділ 15. Результати діяльності підприємств

  • Валова продукція підприємства

  • Товарна продукція і канали реалізації

  • Розділ 16. Ринкові відносини в аграрному секторі

  • Ринок сільськогосподарської продукції та його регулювання

  • Діяльність підприємств у ринкових умовах

  • Розділ 17. Якість, стандартизація і сертифікація продукції

  • Методи оцінки й управління якістю продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Розділ 18. Ефективність діяльності аграрних підприємств

  • Показники економічної ефективності діяльності підприємств

  • Рентабельність виробництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності виробництва

  • Розділ 19. Економічне зростання підприємства

  • Суть, поняття та показники інтенсифікації

  • Науково-технічний прогрес і його ефективність

  • Розділ 20. Розширене відтворення та накопичення в підприємствах

  • Відтворення валового продукту, трудових ресурсів і основних фондів

  • Накопичення і споживання

  • Розділ 21. Розміщення, концентрація та спеціалізація виробництва

  • Спеціалізація підприємства

  • Концентрація виробництва

  • Розділ 22. Кооперація в сільському господарстві

  • Кооператив як організаційна форма

  • Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі
  • Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами

  • Розділ 23. Економіка виробництва кормів

  • Економічна оцінка виробництва кормів

  • Розділ 24. Економіка галузей рослинництва

  • Розміщення й ефективність виробництва продукції рослинництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності галузі рослинництва

  • Розділ 25. Економіка галузей тваринництва

  • Розміщення виробництва продукції тваринництва

  • Показники ефективності виробництва продукції тваринництва

  • Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ