Метод прямого віднесення витрат на відповідні види продукції застосовують у тих галузях, де одержують один вид продукції. Собівартість одиниці продукції тут визначають спрощено - діленням суми понесених витрат на цьому об'єкті на весь обсяг виробленої продукції або виконаних робіт чи наданих послуг. Так визначають собівартість центнера картоплі, огірків, моркви, тонно-кілометра і под.
Метод виведення із загальної суми витрат вартості побічної продукції. Вартість побічної продукції (соломи, гички, гною) оцінюється за нормативною собівартістю або фактичними витратами підприємства на її збирання, транспортування і складування. Суму, віднесену на побічну продукцію, вираховують із загальної суми витрат, а залишок ділять на отриманий обсяг основної продукції.
Метод розподілу витрат між видами продукції пропорційно до кількісного значення однієї з головних ознак, спільної для цих видів продукції. Його використовують, коли обчислюють собівартість центнера зерновідходів, нестандартних овочів, фруктів та ягід з урахуванням якості продукції.
Метод розподілу витрат за допомогою коефіцієнтів, які встановлюються централізовано. Згідно з цим методом, один з видів продукції приймається за одиницю, а інші - у певному співвідношенні. За допомогою цих коефіцієнтів усі види продукції переводять в основну, і витрати розподіляють пропорційно до їх частки в загальному обсязі приведеної до одного виміру продукції.
Пропорційний метод розподілу витрат використовують, коли розподіляють витрати між окремими видами продукції пропорційно до її вартості, оціненої за реалізаційними цінами, а також тоді, коли обчислюють собівартість продукції галузей льонарства, вівчарства та ін.
Метод розподілу витрат на окремі види продукції експертним шляхом. Наприклад, одна голова приплоду великої рогатої худоби оцінюється в розмірі собівартості 60 кормо-днів утримання однієї корови.
Шляхи зниження собівартості продукції
Важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності аграрних підприємств є зниження собівартості продукції. Собівартість продукції залежить від двох чинників першого порядку: урожайності сільськогосподарських культур або продуктивності однієї голови тварин і суми витрат з розрахунку на один гектар або одну голову.
На практиці зниження собівартості забезпечується у випадку:
• зростання урожайності сільськогосподарських культур або продуктивності тварин за одночасного зниження виробничих витрат на один гектар або одну голову;
• вростання урожайності сільськогосподарських культур або продуктивності тварин за сталих витрат матеріально-грошових коштів на один гектар або одну голову;
• зростання урожайності сільськогосподарських культур або продуктивності тварин за одночасного зростання витрат виробництва, але темпи зростання урожайності та продуктивності тварин є вищими;
• коли сталими залишаються врожайність сільськогосподарських культур або продуктивність тварин, а витрати виробництва знижуються;
• коли виробництво продукції знижується, але матеріально-грошові витрати мають вищі темпи скорочення.
Відповідно до цього основними шляхами скорочення матеріально-грошових витрат підприємств на виробництво сільськогосподарської продукції будуть:
• впровадження комплексної механізації й автоматизації виробництва, застосування нових машин та обладнання;
• підвищення фондовіддачі основних виробничих фондів;
• зниження матеріаломісткості виробництва продукції;
• скорочення витрат з організації виробництва й управління;
• запровадження ресурсо- і енергоощадних технологій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація витрат і управління ними на підприємстві“ на сторінці 4. Приємного читання.
