Земля - це продукт природи, і лише в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва, а інші є результатом людської праці. Не будучи результатом людської праці, земля не має вартості й не може бути заново створена. Останнє обумовлюється тим, що на створення 1 см шару ґрунту потрібно, за різними оцінками, від 50 до 100 років. При використанні землі не робляться амортизаційні відрахування, а отже вона не бере поки що участі в формуванні собівартості сільськогосподарської продукції.
Зауважуючи функціональну роль землі як безпосереднього творця споживчих вартостей, землю не можна (у всякому випадку на сучасному етапі виробництва) нічим замінити, без неї не може здійснюватись виробничий процес. Упровадження гідропоніки не спростовує цього положення, оскільки функції ґрунту тут виконують суміші землі й води, або водні розчини. Але, по-перше, з економічного погляду, водні розчини вже давно прирівнюються до землі як такої, а по-друге (і це найголовніше), функції, їх джерела та результати реалізації залишаються тими самими.
Земля - територіально обмежена, їі поверхню не можна збільшити. В окремих господарствах земельні ресурси визначаються межами, а загалом на планеті вони обмежені поверхнею суші. Зі загальної площі суші 20 % займають пустелі,
ЗО % ліси і У8 гори. Сільськогосподарські угіддя в усьому світі розміщено на трохи більше ніж 10 відсотках суші; з них на ріллю припадає 10 %, 17 % становлять пасовища та сінокоси, 23 % ліси і 42 % вважається непридатними для використання у сільському господарстві через відсутність достатньої кількості тепла, 8 % землі зайнято населеними пунктами і промисловими підприємствами.
Використання земельних ділянок пов'язано з постійним місцем їх розташування. Земельні ділянки не можна переміщувати з місця на місце, на відміну використання інших засобів і предметів праці, не пов'язаних з постійним місцем. Наприклад, трактори, автомобілі, комбайни, верстати тощо можна застосовувати в різних місцях, переміщати їх за потреби в просторі й на будь-якій віддалі.
Земельні ділянки неоднорідні тав. якостями. Вони відрізняються не лише за вмістом поживних речовин у ґрунті, а й за рельєфом та іншими ознаками. Це об'єктивний фактор. Його необхідно брати до уваги, складаючи плани виробництва і здійснюючи порівняння економічної оцінки діяльності окремих підприємств, оскільки за однакового вкладення праці та засобів на одиницю площі результати в кількості отриманої продукції можуть бути різними. Під дією людини ці відмінності можуть згладжуватись або поглиблюватись, впливаючи на рівень продуктивності праці, собівартість продукції й інші показники економічної ефективності аграрних підприємств. Неправильне використання землі може, в кінцевому підсумку, звести нанівець роль і значення всіх інших чинників виробництва.
Якщо правильно використовувати землю, вона не зношується і не погіршується, а на противагу іншим засобам виробництва, створеним людською працею, навпаки, поліпшується і підвищує свою продуктивність. Ця особливість землі обумовлена її властивістю задовольняти рослини необхідними поживними речовинами та формувати врожай.
Усі особливості землі як засобу виробництва зауважуються і в теорії, і в практиці раціонального її використання. Зусилля людини можуть активно впливати на поліпшення родючості ґрунту. Цей рівень залежить від того, як розвиваються продуктивні сили, на якому рівні застосовуються досягнення науки і техніки та прогресивні технології у виробництві.
Економічні основи родючості ґрунту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Земельні ресурси підприємств та ефективність їх використання“ на сторінці 2. Приємного читання.
