• 4. Неефективна система сертифікації бензину внаслідок того, що бензин на АЗС маркувати неможливо. Так, у разі реалізації нестандартного бензину ідентифікувати бензин, що міститься у резервуарах, немає можливості, хоча сертифікат на нього на АЗС може бути. Це стосується і паспортів якості виробника.
• 5. Недосконалість порядку передавання розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, регламентованого Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового призначення" від 14 лютого 1995 р. № 14, дозволила отримувати комерційним структурам разом з надрами безпідставно без оцінки та сплати орендної плати в тимчасове користування також майнові об'єкти свердловини з видобутку нафти та газу.
В результаті комерційні структури отримують неконтрольовані державою прибутки з видобутку нафти та газу. Однією з причин такого становища є неплатежі з боку споживачів за отримані енергоносії, що, за наявною інформацією, активно використовується злочинними елементами для отримання незаконних прибутків. Практично навколо кожного енергопостачального підприємства існують комерційні структури, через які проводяться операції з погашення заборгованості споживачів перед державою за відпущені енергоносії.
Керівники суб'єктів господарювання галузі використовують різноманітні механізми протиправної фінансово-господарської діяльності з метою особистого збагачення, отримання неконтрольованих державою прибутків, вивозу за межі України грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей в особливо великих розмірах.
До типових механізмів протиправної діяльності слід віднести:
• порушення при розрахунках з енергопостачальними компаніями;
• нецільове використання отриманих коштів, незаконне кредитування комерційних структур за рахунок державних енергоресурсів;
• ухилення від оподаткування;
• контрабанда енергоресурсів;
• крадіжка енергоносіїв;
• нецільове використання бюджетних коштів;
• хабарництво;
• навмисне укладання збиткових угод з комерційними структурами;
• обіг у державних енергопостачальних компаніях нічим не підтверджених векселів комерційних структур;
• фальсифікація документів під час реалізації енергоносіїв;
• одержання окремими особами та керівниками пільгових умов підприємницької діяльності (шляхом використання "зв'язків", підкупу тощо) з метою створення умов отримання надприбутків;
• порушення встановлених законодавчими та нормативними актами умов і правил підприємницької діяльності, у тому числі порядку використання бюджетних коштів;
• протиправне відчуження та заволодіння майном.
Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ“ на сторінці 6. Приємного читання.
