Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

Економічна безпека

Економічне зростання сучасного суспільства нерозривно пов'язане із запобіганням різноманітним загрозам, які особливо набувають свого поширення у період реформування економічної системи. Серед інших загроз набули поширення складні та небезпечні для нашої держави соціально-економічні явища: тіньова економіка і особливо її кримінальна складова, організована злочинність з її проникненням у систему економічних відносин, корупція на всіх щаблях державного управління, "втеча" капіталу за кордон за наявності дефіциту інвестиційних ресурсів.

Особливе місце серед зазначеного посідає відмивання коштів як механізм забезпечення функціонування тіньових економічних відносин, відтворення економічного потенціалу організованої злочинності тощо.

Разом з тим, у зв'язку з активним розвитком фінансової системи, технологічним удосконаленням здійснення фінансових операцій, проникненням у національні економіки транснаціональної злочинності, проблема відмивання коштів набуває глобального характеру. Створюючи систему загроз для фінансових ринків, зокрема національних, протидія відмиванню коштів є проблемою національної економічної безпеки, яка потребує усвідомлення природи та чинників поширення цього суспільно небезпечного явища, а також відповідного правового забезпечення, узгодженого з міжнародними стандартами.

При розгляді феномена "відмивання коштів", зважаючи на його соціально-економічну обумовленість, слід брати до уваги те, що це явище набувало якісно нового поширення в різних країнах у періоди проведення соціально-економічних реформ та пов'язаних із цим періодів економічної нестабільності. Його правову природу та суспільну небезпеку треба оцінювати у співпідпорядкованості з іншими небезпечними проявами, з'ясовуючи, якою мірою легалізація сприяє існуванню і розвиткові специфічних форм та видів організованої злочинності, тіньової економіки, корупції тощо. На нашу думку, саме в цьому полягає технологічність відмивання коштів, оскільки, здійснюючи заходи впливу на цей протиправний процес, об'єктивно створюватиметься можливість впливу на ті суспільно небезпечні явища, з якими цей феномен тісно пов'язаний.

Взагалі поняття "відмивання коштів" визначають як негативне соціально-економічне явище, основою якого є приховування незаконного походження доходів, спотворення інформації про природу їхнього походження, місцезнаходження, розташування, рух, дійсну належність та права власності на такі доходи, а також надання їм у будь-яких формах правомірного вигляду, коли особі відомо, що ці матеріальні блага є доходами, отриманими незаконним шляхом, а також інші дії, прямо або опосередковано пов'язані з оформленням правомірності фактичних відносин володіння, користування, розпорядження доходами або з приховуванням їх незаконного походження.

На початку 90-х років минулого сторіччя в Україні та інших країнах пострадянського простору сформувалися передумови переходу економіки від тоталітарної, адміністративно-командної до ринкової системи господарювання. Відбулася зміна суспільного ладу, внесено якісні зміни як в економічні відносини, так і в сам спосіб життя населення. Наслідком цих змін стала трансформація з однієї системи в іншу, в основі якої — суттєві зміни відносин власності, лібералізація економічної діяльності.

Водночас зазначений період характеризується послабленням ролі держави в регулюванні соціально-економічних процесів, відставанні законотворчої діяльності від потреб державного контролю із урахуванням державних інтересів та основної маси населення.

Відсутність державного контролю неминуче призводить до зростання злочинності у сфері економічної діяльності, зокрема "відмивання коштів", незаконного вивезення капіталу, розширеного відтворення економічного потенціалу злочинних угруповань і як наслідок — до порушення стану рівноваги у господарській системі, підриву системи соціальної рівноваги. Це стає поштовхом до різкого соціального розшарування та диференціації населення за рівнем доходів, зростає кількість випадків антисоціальної поведінки, активізується боротьба між соціальними групами, що проходить за межами правового поля, тощо. За відсутності послідовних соціальних реформ відбувається зубожіння, люмпенізація та маргіналізація значної частини населення. За умов неправомірного збагачення інших це спричинює різкий соціальний диспаритет із величезним криміногенним потенціалом.

Наслідком соціально-економічного розбалансування у суспільстві, крім соціального розшарування, стало великомасштабне поширення тіньової економіки, яка є основним виробником та споживачем "брудних" капіталів. На початковому етапі ринкової трансформації революційні зміни в системі управління і господарських зв'язків, процес розподілу засобів виробництва не могли не викликати зростання фіктивного сегмента тіньової економіки. І хоча таке зростання істотно пом'якшувало падіння офіційного ВВП, проте що вищим був цей спад, то більша його частина переходила в "тінь".

Поширення тіньової економіки неможливе без органічно важливого в її обігу процесу легалізації злочинного походження доходів, оскільки вона виступає, по-перше, замовником неврахованих коштів, а по-друге, найбільшим виробником нелегальних доходів. Вплив цього чинника стимулює процес легалізації злочинних доходів до розширення його масштабів. Незаконна діяльність, що приносить доходи, зокрема скоєння злочинів, випадає зі сфери, що регулюється економічними законами і принципами. А капітали, отримані таким чином, витрачаються на придбання нових товарів та послуг, впроваджуються в легальний економічний обіг, відтак викликають порушення рівноваги (зростання цін, інфляцію тощо).

Отже, відмивання коштів, виконуючи свою специфічну функцію, стає механізмом, який забезпечує зв'язок легальної та нелегальної економіки. Основним аргументом є те, що офіційна і нелегальна економіки існують у симбіозі, сполучною ланкою між якими виступає процес відмивання коштів. Якби не існувало відмивання коштів нелегальна економіка потерпала б від недостачі ресурсів. Тому, ні думку автора, правильним є і протилежне твердження: у випадку поглинання нелегальної економіки офіційною не існувало б попиту на відмивання коштів.

Крім зазначеного, на наш погляд, відмивання коштів полегшу ранжирування економічної діяльності, що змінюється від майже не легальної до винятково кримінальної. У чому полягає таке ранжирування? Обмежуючись предметом дослідження, доцільним є аналіз трьох тісно пов'язаних понять: "сірі кошти", "брудні кошти" та "гарячі кошти".

Як феномен, що пов'язує формальну і неформальну економіки, відмивання коштів є динамічним процесом. Новітні методи і технології можуть використовуватися для створення гармонійних, адаптивних і гнучких стратегій, що дозволяють ділкам переміщати власні ресурси між двома економіками у будь-якому напрямі і на постійній основі. Відмивання коштів у цьому процесі є ключовим моментом з огляду на три причини. По-перше, воно дозволяє кримінальним ділкам черпати ресурси з легальної економіки і використовувати їх як вкладення у свою кримінальну діяльність. По-друге, воно сприяє диверсифікації через інвестиції в інші формальні та неформальні підприємства. По-третє, воно дозволяє використовувати послуги, запропоновані в офіційному секторі фінансових послуг, для захисту незаконно отриманих засобів від інфляції. Відтак, відбувається злиття неформальної і формальної економічної діяльності. Злочинні ділки мають доступ до фінансових ресурсів, отриманих унаслідок незаконної діяльності для інвестування у формальну економіку, і навпаки, вони можуть використовувати власні доходи для інвестування у подальшу незаконну діяльність.

За сучасних умов фінансова сфера організаційно сформованого злочинного угруповання не може існувати без злагодженого механізму легалізації своїх кримінальних доходів. Фінанси злочинного походження повинні легалізовуватися, щоб мінімізувати можливість встановлення реальних злочинних джерел їх походження, для реалізації можливості використання отриманих злочинних доходів, для розширення фінансової бази та впливу організованої злочинності в легальному секторі економіки та суспільно-політичному житті країни.

У цьому аспекті головна мета — максимально наблизитися до законних угод. Тому конкретні прийоми відмивання коштів, що використовуються, як правило, є похідним варіантом методів, які зазвичай використовуються у сфері законного бізнесу та фінансів. У злочинців розрахунки за трансфертними цінами між філіями транснаціональних корпорацій перетворюються у фіктивні рахунки-фактури, угоди з нерухомістю між філіями — у шахрайство із зворотними угодами з нерухомістю, торгівля акціями або опціонами на умовах страхування — у взаєморозрахункові угоди тощо. Зовні відрізнити законний варіант від незаконного, ймовірно, неможливо, відмінності проявляються лише тоді, коли певне протиправне діяння стає об'єктом пильної уваги правоохоронних органів.

Одночасно відбуваються зміни у самій сфері відмивання коштів. На заміну традиційному механізму нерегулярного відмивання коштів, що зазвичай був пов'язаний безпосередньо з одним або кількома злочинними підприємцями або групами, прийшла комплексні підпільна глобальна фінансова система, зв'язок якої зі злочинним підприємництвом здійснюється на безпечній відстані через серію комерційних угод.

Наприкінці минулого сторіччя за умов глобалізації сформувала ся нова тенденція у сфері кримінальних фінансів. Набув завершено форми та поширення процес формування фінансових посередники особливого типу, які спеціалізувалися на легалізації активів кримінального походження. Як наслідок, особливістю сучасного відмивання коштів стало те, що легалізацією злочинних капіталів зазвичай займаються незалежні особи — спеціалісти-посередники, котрі однаково успішно "відмивають" як кошти, отримані від продажу нар котиків, так і кошти за продаж зброї у порушення запровадженого ембарго, допомагають здійснювати незаконні операції з цінними па перами тощо.

Особливістю взаємозв'язку сфери кримінальних фінансів та відмивання коштів за умов глобалізації є те, що якщо в середині XX ст., можливо, і досить не складно було розмежувати законні та незаконні аспекти економічної діяльності, оскільки вони існували у відмінному соціальному та економічному просторі, то тепер ситуація змінилася. Тіньова діяльність — суто злочинна, а та, що належить до "неформального" сектора, — на багатьох рівнях переплетеня з легальною.

Внаслідок цих і багатьох інших форм зіткнення та взаємодії виникає складний економічний комплекс, в якому кримінальні фінанси переплітаються із законними, а тіньове матеріальне виробництво живиться як із легальних, так із тіньових фінансових джерел.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека

  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу

  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів

  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці
  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ