Одним із головних завдань соціальної та правової держави є забезпечення конституційних прав людини на захист своїх законних прав та інтересів. Виконання цього завдання відбувається шляхом створення системи правоохоронних органів. Проте діяльність лише державних правоохоронних органів не завжди здатна повною мірою забезпечити конституційне право людини на захист своїх законних прав та інтересів.
Отже, постає необхідність створення альтернативного недержавного правоохоронного механізму.
Сучасний світовий досвід свідчить про те, що чимало країн світу у забезпеченні правопорядку та безпеки покладаються не лише на державні правоохоронні органи, але й на недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності. Частка працівників недержавних правоохоронних структур у ряді країн світу, зайнятих в індустрії забезпечення безпеки, коливається від 50 % до 80 % від загальної кількості осіб, професійно зайнятих боротьбою зі злочинністю.
В Україні дотепер такий вид діяльності нормативно не закріплено, у законодавстві відсутнє і саме поняття "недержавна правоохоронна діяльність". Порядок здійснення недержавної правоохоронної діяльності в Україні регулюється як нормами публічного, так і нормами приватного права. Правовим підґрунтям для здійснення додержавної правоохоронної діяльності в Україні є положення ст. 3 Конституції України, яка встановила, що людина, її життя та здоров'я честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, положення ч. 4 ст. 55 Конституції, яка закріпило право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами та положення ч. 1 ст. 59 Конституції України, котра встановила, що кожен має право на правову допомогу.
У публічно-правовій сфері спеціальною правовою основою для здійснення недержавної правоохоронної діяльності є положення ст. 38 КК України.
За умов сучасної України вже склалася система суб'єктів недержавної правоохоронної діяльності, але процес законодавчого оформлення правового статусу окремих видів суб'єктів недержавної правоохоронної діяльності залишився незавершеним. Нині в нашій державі таку діяльність здійснює недержавна система, представлена приватними охоронними, охоронно-технічними та детективними підприємствами, комерційними службами безпеки, підприємствами різної форми власності, інформаційними бюро, службами безпеки банків навчальними центрами, профільними фондами, науково-дослідними структурами, профільними факультетами вищих навчальних закладів. Необхідно зазначити, що значну частину останньої становлять професіонали, колишні співробітники Служби безпеки, органів внутрішніх справ, Збройних Сил і підрозділів спеціального призначення.
Завдання, які вирішуються недержавною системою, спрямовані на захист законних прав та інтересів підприємців і сприяють загальному розвитку підприємництва в Україні. Тому недержавна система забезпечення безпеки підприємництва та особи виступає об'єктивним союзником державної системи, і це визначає можливість і необхідність взаємодії державних служб та органів безпеки з представниками недержавної системи безпеки.
Виникнення недержавної правоохоронної діяльності в Україні на початку 90-рр. XX ст. пов'язане з докорінними перетвореннями, які відбулись у політичній, економічній та правовій сферах суспільства. Саме за умов підвищеної криміногенної ситуації у країні, зростання корупції, недосконалості юридичних механізмів захисту прав людини виявилася нездатність державних правоохоронних структур мобільно та повністю власними силами забезпечити безпеку у всіх соціальних сферах життєдіяльності суспільства. Це, з одного боку, обумовило виникнення недержавного сектора правоохоронної діяльності, котра покликана захищати осіб, що займаються професійною діяльністю, пов'язаною з підвищеним ризиком для життя та безпеки (підприємці, журналісти тощо), а також задовольняти потреби суспільства у послугах охоронного характеру. З іншого боку, здійснення недержавної правоохоронної діяльності обумовлюється тим, що вона у певних випадках виступає як підприємницька діяльність, метою якої є одержання прибутків.
Основні ознаки, характерні для державної і недержавної правоохоронної діяльності:
• 1. Недержавна правоохоронна діяльність може здійснюватися лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу, визначених у конкретному законі. До них належать заходи запобігання, припинення та адміністративно-процесуального забезпечення.
• 2. Застосовування заходів юридичного впливу, яке повинно суворо відповідати приписам закону або іншого правового акту (наприклад, договору). Тільки закон або інший правовий акт можуть слугувати підставою застосування конкретного заходу юридичного впливу й чітко визначати його зміст.
• 3. Реалізація їх у встановленому законом порядку з дотриманням певних процедур.
• 4. Реалізація цієї діяльності покладається насамперед на спеціально створені підприємства, що пройшли державну реєстрацію й одержали ліцензію на право здійснення певного виду недержавної правоохоронної діяльності. Комплектуються ці підприємства відповідним чином підготовленими фахівцями — здебільшого особами, які володіють знаннями у галузі юриспруденції, криміналістики та інших дисциплін, які пройшли спеціальну підготовку й одержали державну ліцензію. Організація й діяльність таких підприємств детально та всебічно регламентуються у законодавчому порядку, зокрема відомчими підзаконними актами різних міністерств і відомств, що встановлюють окремі процедурні правила під час вирішення найбільш відповідальних питань.
Здійснюється у суворій відповідності із принципами, притаманними правоохоронній діяльності.
Характерними рисами, що відрізняють недержавну правоохоронну діяльність від державної, є мета здійснення (передусім захист недержавних інтересів), суб'єктний склад (носії недержавної правоохоронної діяльності не є офіційними агентами держави), неможливість застосування до правопорушників у ході її реалізації заході юридичної відповідальності.
Відмінні риси, що диференціюють недержавну та державну правоохоронну діяльність:
• 1. У ході здійснення недержавної правоохоронної діяльності підлягають охороні та захисту недержавні (приватно-правові) інтереси Захист суспільних, державних інтересів у цій ситуації є переважно похідною метою.
• 2. Недержавні правоохоронні суб'єкти (носії недержавної правоохоронної діяльності) не виступають від імені держави, не є її агентами або повноважними офіційними представниками, а діють винятково за дорученням своїх клієнтів, що їх найняли, від їхнього імені.
• 3. Недержавні правоохоронні суб'єкти у ході здійснення недержавної правоохоронної діяльності не мають права застосовувати до порушників закону заходи юридичної відповідальності, включаючи санкції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.
