Оцінювання безпеки грошового обігу

Економічна безпека

Загальновизнаним є той факт, що ринкова економіка може ефективно функціонувати лише за умови існування досконалої грошової системи, яка полегшує економічний розвиток, а не перешкоджає йому.

Незаперечним є вплив характеру формування грошової маси як одного з найважливіших елементів фінансової системи на рівень фінансової безпеки будь-якої держави. Природно, що для економіки країни є ненормальним як її надмірність, так і недостатність.

Грошова маса в обігу є кількісною характеристикою руху грошей на певну дату і за певний період й означає всю сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні юридичних та фізичних осіб. Слід зазначити, що в різних країнах підхід до визначення складу та обсягу грошової маси в обігу може бути різним. Проте для нормального соціально-економічного розвитку необхідно знайти оптимальне співвідношення між кількістю грошей в обігу та розміром валового внутрішнього продукту. У випадках перенасичення світова практика знає кілька способів скорочення грошової маси в обігу. Це, зокрема, проведення грошової реформи, підвищення цін, продаж населенню цінних паперів і матеріальних ресурсів. Можна згадати і політику жорсткого таргетування грошей, яка проводилася Федеральною резервною системою США в 1979—1982 pp., а також політику "грошового затискача" уряду М. Тетчер у Великобританії у 1980— 1984 pp. При цьому слід зазначити, що ефект від таких кроків виразно проявився лише через 4-5 років після посилення контролю над зростанням грошових агрегатів.

Під поняттям інфляційного таргетування грошей розуміють режим монетарної політики, згідно з яким офіційно проголошуються кількісні цільові орієнтири (або допустимі межі коливання цільових орієнтирів) рівня інфляції на один чи більше горизонти прогнозування, а також офіційно визнається, що низький, незмінний рівень інфляції є першочерговою кінцевою метою монетарної політики. Як зазначає американський дослідник JI. Бол, для закритих економік режим таргетування інфляції є здебільшого керуванням відсотковими ставками з метою згладжування відхилень ВВП та інфляції від їх довгострокового тренду (правило Тейлора). М. Кінг, заступник голови Банку Англії, трактує цей режим як "дисциплінарну стратегію" (constrained discretion).

Існує тісний взаємозв'язок між обсягом грошової маси в обігу, темпами її зростання та рівнем інфляції. Так, уповільнення темпів зростання грошової маси в обігу сприяє зниженню темпів інфляції. Разом з тим стримування темпів інфляції та реальне підвищення обмінного курсу національної грошової одиниці забезпечує збільшення питомої ваги коштів у національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті.

У свою чергу, зниження темпів інфляції викликає збільшення реального рівня відсоткових ставок та зменшення інфляційних очікувань.

Окрім того, планування кількості грошей в обігу ускладнюється ще й через те, що достеменно невідома дійсна величина вексельно-бартерно-залікового обігу в Україні, а також доларової готівки.

Особливо слід зазначити, що ступінь впливу наявної грошової маси в обігу на рівень фінансової безпеки фізичних і юридичних осіб та держави загалом багато в чому визначається характером декларованої монетарної політики (як найважливішої складової грошово-кредитної політики) та практичними кроками щодо її реалізації. Характер такої політики зумовлений потенціалом країни, станом соціально-економічного розвитку держави.

Значущість грошово-кредитної політики у життєдіяльності держави зумовлена необхідністю уникнення фінансових шоків і перекосів у реальному секторі економіки, зниження темпів інфляції, забезпечення стабільних темпів економічного розвитку та стійкості фінансової системи, протидії широким коливанням обмінного курсу національної валюти. А західні фахівці вважають, що у широкому розумінні грошово-кредитна політика включає також регулювання та нагляд за банківською системою.

За роки незалежності Україна пройшла кілька етапів формування грошово-кредитної політики (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Характеристика етапів грошово-кредитної політики в Україні у 1991—1998 pp.

ЕтапиВид грошово-кредитної політикиНаслідки проведення
1991—1993 рр.ЕкспансійнаПрискорене згортання виробництва і зростання цін, наслідком чого стала гіперінфляція
1994—1998 pp.РестрикційнаЗростання натуралізації економічних відносин, що супроводжується уповільненням згортання виробництва, наслідком чого стала широкомасштабна платіжна криза, яка перетворилася на додаткове гальмо економічного зростання

З 1999 р. грошово-кредитну політику в Україні можна характеризувати як стабілізаційну.

Вибір того чи іншого виду грошово-кредитної політики — дуже важливий, але не визначальний фактор подолання глибокої соціально-економічної кризи. Для досягнення позитивних зрушень необхідним є поєднання реалізації виваженої грошово-кредитної політики з проведенням структурної перебудови народногосподарського комплексу країни.

Водночас дієвість грошово-кредитної політики та її вплив на безпеку грошового обігу як важливу складову фінансової безпеки держави визначається, по-перше, змістом, складовими і пріоритетами, характером розроблення основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням, надання цьому дуже важливому документу законного статусу. Це зумовлюється тим, що від змістовного наповнення засад залежить сутність політики, що має провадитися у сфері грошового обігу, а від статусу зазначеного документа — обов'язковість чи необов'язковість дотримання встановлених у ньому параметрів, а також відповідальність за невиконання намічених рубежів.

По-друге, рівень безпеки грошового обігу (фінансової безпеки держави загалом) залежить від характеру взаємозв'язку і взаємозумовленості монетарної та фіскальної політики. При цьому можуть виникати ситуації, коли монетарна та фіскальна політика тісно переплетені між собою, або коли між ними існує чітке розмежування. Скажімо, у першому випадку фіскальна політика змушує центральний банк країни здійснювати пряме фінансування дефіциту державного бюджету, у другому — відбувається відокремлення центрального банку від фінансування бюджету.

В Україні означений вище взаємозв'язок пережив кілька етапів. Так, до 1995 р. за вказівками Уряду НБУ надавав прямі кредити вітчизняним підприємствам, причому у 1993 р. обсяг таких кредитів становив 8 % ВВП, а у 1994 р. — 2,5 %. А вже починаючи з 1995 р. прямі кредити не практикувалися.

Не менш важливою є синхронізація монетарної і валютної політики. Визначення наперед політики грошової маси, сумісної з політикою валютного курсу, приречене на невдачу теоретично, і навіть ще більше на практиці. Проте саме такі вимоги містилися у програмі співпраці України з МВФ. Внаслідок цього, за оцінкою західних експертів, НБУ, концентруючись на захисті валюти, наприкінці 1990-х років втратив гнучкість монетарної політики. Окрім того, грошова політика та політика валютного курсу самі по собі не в змозі створити чи запровадити необхідний макроекономічний сценарій, від якого залежить економічне зростання.

По-третє, безпека грошового обігу зумовлюється наявністю (відсутністю) стимулів (обмежень) грошово-кредитної політики щодо рівня життя населення, наявності (відсутності) достатніх фінансових ресурсів держави, напруженості (чи відсутності такої) балансу надходження та використання валютних ресурсів, можливості (неможливості) стискання реальної грошової маси тощо, які прямо пропорційно позначаються на параметрах такої політики.

По-четверте, на рівень безпеки грошового обігу впливає наявність (відсутність) замкненого циклу обігу національної грошової одиниці. Відсутність замкненого циклу обігу національної валюти є одним з вагомих факторів платіжної кризи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання безпеки грошового обігу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека

  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу
  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів

  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ