РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Економічна безпека

• використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Без зміни структури вітчизняного виробництва, без впровадження енергоощадних технологій Україна й надалі змушена буде залежати від імпорту нафти і газу, втрачаючи значні кошти.

Важливим державним завданням є також поліпшення системи управління галузями паливно-енергетичного комплексу та процесом енергозбереження.

У контексті забезпечення енергетичної безпеки важливою є трансформація економіки стосовно поліпшення структури промислового потенціалу в напрямі зменшення енергоємності виробництва. Енергоємність економіки є одним з найважливіших показників її ефективності та головною для визначення потреби держави в паливно-енергетичних ресурсах. Враховуючи це, провідні країни світу проводять цілеспрямовану політику, метою якої є зменшення енергоємності виробництва.

Вітчизняна промисловість характеризується високим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів, що обумовлено високою питомою вагою застарілих енерговитратних технологій. Питомі витрати енергоносіїв у 8—10 разів перевищують порогові значення.

Енергоємність 1 дол. США ВВП України на 20 % вище, ніж у Росії, на 60-70 % — ніж у Польщі, Чехії та Угорщині, та у 8-10 разів порівняно з країнами "великої сімки". Значною мірою подібна ситуація обумовлена нераціональною структурою собівартості продукції вітчизняних підприємств, в якій на частку енергоресурсів припадає від 10 до 80 % всіх витрат (при середньому значенні показника держави 25%).

В узагальненому вигляді зміст економічної безпеки визначається тим, що у стратегічному (глобальному) плані її гарантує лише конкурентоспроможна економіка. У сьогоднішньому, а особливо у завтрашньому світі конкурентоспроможними можуть бути лише ринково організовані відкриті економіки. Це аксіома. І це повинно визначати стратегію економічної діяльності.

Сьогодні, на жаль, наші дії мають дещо іншу спрямованість. Ми намагаємося реалізувати тактичні або локальні цілі економічної безпеки і орієнтуємо на це державну політику. Зокрема, за рахунок жорсткого протекціонізму прагнемо відновити і навіть динамізувати "стагнуючі" виробництва, поновити велику кількість робочих місць та соціальний статус працюючих, вдаємося до "наведення порядку" у фінансовій сфері, до децентралізації внутрішніх і навіть зовнішніх кредитних та інвестиційних ресурсів і потоків. Іноді лунають заклики до поновлення економічного і соціального статус-кво працюючих за рахунок реприватизації та застосування суто адміністративних засобів забезпечення певної соціальної захищеності непрацездатного населення. За певних умов та на певний період і така економіка могла б бути самодостатньою. Але таким шляхом ми не досягнемо економічного зростання.

Ефективна відкритість економіки і економічна безпека держави означає інше. З одного боку, це — можливість використовувати зовнішні джерела і ринки для національного розвитку, а з іншого — здатність протистояти міжнародній кон'юнктурі, особливо в періоди світових (або регіональних) криз.

Як свідчить світовий досвід, таку відкритість забезпечує структурно-збалансована національна економіка — з нормально функціонуючим міцним фінансовим сектором, оптимальними пропорціями виробничої і невиробничої сфер, адекватним внутрішній та міжнародній соціально-економічній структурі співвідношенням державного і приватного секторів тощо. Зовнішнє середовище все суттєвіше впливає на формування такої економіки, однак ніколи її не створює. Більше того, конгломерат сучасних економік країн-лідерів, де тісно переплелися державні та міждержавні інтереси з транснаціональними, не зацікавлений у нових членах-конкурентах.

Загалом, як проблеми національної конкурентоспроможності, так і, відповідно, проблеми національної економічної безпеки для свого вирішення потребують аналізу внутрішніх і зовнішніх загроз.

У системі внутрішніх мікро- та макроекономічних загроз вирішального значення для забезпечення економічної безпеки розвитку України набуває структурна політика та и інституціональне забезпечення.

На нинішньому етапі довгострокова структурна політика спрямовується на становлення ефективної, здатної до саморозвитку соціально орієнтованої економіки ринкового типу, на створення умов рівноправного партнерства у світовому економічному співтоваристві.

Роль головних важелів реалізації стратегічних завдань відведено саме інституційним перетворенням ринкового типу. Вони полягають, насамперед, в оптимізації структури форм власності, формуванні прошарку ефективних власників і стратегічних інвесторів, проведенні податкової реформи.

Слід зазначити, що структурно-промислова політика країн Заходу у повоєнний період передбачала пряме державне втручання по вертикалі у розвиток галузей та підприємств, що перебували у кризовому становищі. Однак можливості здійснення такої промислової політики в Україні надто обмежені дефіцитом централізованих ресурсів. До того ж, пряме державне регулювання певною мірою суперечить законам ринкової економіки. Державну підтримку варто спрямовувати передусім у ті галузі та підприємства, які можуть дати найбільший кумулятивний ефект по всьому технологічному ланцюгу. Для України такою сферою, очевидно, можна визначити енергетику та енергоощадні технології.

Огляд чинників, що впливають на стан криміногенної ситуації у нафтогазовому комплексі, свідчить, що на сьогодні організовані злочинні угруповання активно діють у всіх сегментах нафтогазового ринку України, використовуючи цю галузь економіки для отримання неконтрольованого прибутку. Продукція нафтогазодобувної галузі є високоліквідною і користується попитом на споживчому ринку України. Тому на ринку нафти і газу значно активізувався процес криміналізації цієї галузі і формування криміногенних чинників.

Недосконалість чинного законодавства дає можливість комерційним структурам, які здійснюють зовнішньоекономічні операції нафтопродуктами, приховувати прибуток в обігових коштах підприємства та тим самим ухилятися від сплати податків. Існування збиткових для держави механізмів роботи вітчизняних підприємств стає можливим завдяки сприянню з боку відповідальних осіб найбільших виробників та транспортувальників газу, електроенергії, нафти та нафтопродуктів у державі, а також корумпованих посадових осіб органів державної влади та управління. На ринку нафти і газу значно активізувався процес криміналізації цієї галузі і формування криміногенних чинників. Такими чинниками є:

• 1. Скасування державної монополії на виготовлення та реалізацію нафтопродуктів спричинило руйнування ефективної системи контролю з боку відомчих структур податкових, інших правоохоронних органів за місцем доступу до сировини та готової продукції газової та нафтопереробної промисловості та створило умови для посилення криміналізації цієї галузі.

• 2. Невідслідковування жодною контрольною структурою дійсного фактичного обсягу реалізації палива, зокрема бензину, внаслідок чого великі суми прибутків привласнюються бензиноторгівцями, а державний бюджет не поповнюється.

• 3. Впровадження посадовими особами енергогенерувальних компаній вексельної схеми розрахунків за відпущені енергоносії стало одним із шляхів приховування кредитів, отриманих від споживачів за ці енергоносії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека

  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу

  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів

  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ