— забезпечення безперешкодного доступу до ринків збуту, який підтверджує виробничу тенденцію країн—членів СОТ до зниження тарифних та усунення інших бар'єрів для торгівлі, а також прозорість внутрішніх законів, нормативних актів та інших правових документів;
сприяння справедливій конкуренції. Правила, процедури, які використовуються в країнах—членах СОТ, повинні бути справедливими до всіх членів і ні в якому разі не дискримінаційними;
відповідний рівень економічного розвитку і стан реформування економіки. Більше 3/4 країн — членів СОТ—це країни, що розвиваються, або країни, де відбувається реформування попередньої системи господарювання. Там, де ринковий механізм безсилий, повинна втручатися держава. Вона має іти на відповідні поступки у сфері торгівлі та проявляти відповідну гнучкість заради неухильного дотримання правил СОТ.
Враховуючи результати багатосторонніх тривалих переговорів, можна визначити перелік питань, які потребують першочергового вирішення:
• удосконалення системи захисту інтелектуальної власності;
• гармонізація системи технічного регулювання, застосування санітарних і фітосанітарних заходів;
• визначення умов доступу до ринку банківських, страхових та аудіовізуальних послуг;
• завершення гармонізації українського законодавства з нормами та принципами Світової організації торгівлі і в першу чергу з питань:
– 1) забезпечення рівності в умовах оподаткування вітчизняних і шо-земних товаровиробників та розв'язання проблеми повернення ПДВ експортерам;
– 2) скасування пільг з оподаткування у галузях промисловості та сільського господарства, що не відповідають нормам угод СОТ;
– 3) застосування експортних мит згідно з нормами угод СОТ.
Прихильники інтеграії України до СОТ стверджують, що входження нашої держави до складу Світової організації торгівлі буде потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та інституційних реформ. Україна має враховувати ці процеси, брати активну участь у формуванні механізмів нової міжнародної співпраці. Ринкова конкуренція сприятиме зростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості товарів і послуг. Покращення інвестиційного клімату внаслідок запровадження стабільних прозорих і передбачуваних правил приведе до зростання обсягу та покращення структури інвестицій, а зниження обсягів нелегального сектору зовнішньої торгівлі сприятиме зростанню надходжень до бюджету.
Водночас пріоритетність інтеграції України до СОТ не повинна суперечити іншим стратегічним напрямам зовнішньополітичної та економічної діяльності держави. Всі вони мають бути підпорядковані стратегічній меті—європейській іїгтеграції.
Їх опоненти вважають, що приєднання до СОТ завдасть втрат цілим галузям промисловості, обмежить дії уряду у прийняті необхідних економічних рішень. Вітчизняні виробники можуть виявитися неготовими до високої конкуренції через низьку ефективність підприємств, можуть виникнути проблеми для галузей з високим рівнем субсидування та через невідповідність українських стандартів І процедур сертифікації продукції світовим стандартам і процедурам.
Немає сумніву, що певні негативні наслідки очікуються переважно в адаптаційний період після приєднання України до СОТ. За даними Міністерства економіки рівень тарифного захисту внутрішнього ринку України нині знаходиться на рівні країн, що вступили до СОТ після 1995 р. Середньозважена ставка чинного митного тарифу становить сьогодні 7,02 %, а ставка тарифу, яка була б прийнятна для України, — 5,66 %. Крім того, за оцінками фахівців українсько-європейського консультативного центру реальні адвалорні (процентні) митні тарифи в Україні нині можна визначити на рівні 1—2 %. Розмір цього показника обумовлений тим, що значна частина імпортери) споживчих товарів сьогодні взагалі ухиляється від сплати мита.
Варто також наголосити на недостатній зовнішньоторговій обізнаності співробітників торговельних компаній з правилами СОТ і на недостатніх навичках експортерів та імпортерів вітчизняних підприємств правильно взаємодіяти з урядом у цій сфері. Уряд може підняти спірне питання тільки в тому випадку, якщо він сам отримав від вітчизняної галузі виробництва заяву про порушення правил і обов'язків та відповідну інформацію. Як свідчить історія СОТ, порушення положень Світової організації торгівлі часто не опротестовуються урядами тільки тому, що окремі зовнішньо-торгівельні оператори не знають, чи є ця міра можливим порушенням правил СОТ, і тому не інформують уряд про це.
Отже, важливим є не тільки врахування різнопланових умов приєднання України до СОТ, які б найповніше охоплювали реальні економічні інтереси України, а й підвищення рівня обізнаності всіх учасників зовнішньої торгівлі (операторів, експортери), імпортери)), причому передусім це стосується знань правил, звичаю і правових норм Світової організації торгівлі.
Набуття Україною статусу члена СОТ дає змогу брати активну участь у роботі спеціалізованих органів СОТ, що відкриває доступ до інформації про ефективні механізми здійснення зовнішньоекономічної політики, розширює можливості впливу на формування правил регулювання міжнародних торговельних зв'язків відповідно до національних інтересі в країни.
Отже, СОТ—розвинута організація, яка все активніше бере участь у регулюванні процесу обміну товарами, послугами, капіталом і робочою силою у світовій практиці. За багатьма направленнями переговори і майбутня сфера дії СОТ виходить за межі обміну, що стосуються питань виробництва і більшості спрямувань внутрішньої національної економічної політики.
З набуттям статусу країни—члена СОТ українська економіка отримує такі переваги:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі“ на сторінці 3. Приємного читання.
