У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна— претендент на вступ до СОТ має дотримуватися певних правил. Серед них можна виокремити чотири основні, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ:
• 1. Захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою тарифів. Це правило дає змогу країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції за умови, що такий захист забезпечується тільки шляхом застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дає можливість країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану;
• 2. Передбачення зменшення та скасування тарифів і інших бар'єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки та інші зобов'язання, погоджені під час таких переговорів, наводяться у
Розкладі кожної країни, що зобов'язується не застосовувати тарифи або інші мита та збори за ставками, які перевищують зазначені у її Розкладі;
• 3. Принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов'язується провадити недискримінаційну політику і не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона має застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення;
• 4. Це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння і вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що одержують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки і збори за ставками, вищими від тих, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.
Трансформацію українського законодавства відповідно до принципів, норм і стандарті в СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна зарахувати до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.
Так, трансформація податкового законодавства приведе до формування прозорого і стабільного правового поля діяльності платників податків, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг і відповідного розширення бази оподаткування інформаційного забезпечення процесу вступу України до СОТ.
З урахуванням досвіду вступу до СОТ інших країн, а також беручи до уваги чинне в Україні законодавство, у відповідність до норм СОТ передусім має бути приведене податкове та митне законодавство, законодавство щодо державної підтримки промисловості, сільського господарства і захисту прав інтелектуальної власності. Відповідно до Графіка розгляду пріоритетних законопроектів, який було надано урядом України країнам —учасницям робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, визначено 20 першочергових законів і кодексів, які потребують реформування. На сьогодні більшість з цих нормативних актів уже прийнято.
Водночас важливим є також питання запобігання прийняттю законодавчих та інших нормативно-правових актів, які не відповідають угодам COT, тобто дотримання так званого принципу stand still (стій нерухомо). ДПА України здійснено комплексний аналіз податкового законодавства щодо його відповідності нормам COT, який свідчить, що на сьогодні розвиток таких галузей, як вітчизняне автомобілебудування, виноробна промисловість, сільськогосподарське виробництво, що можуть зазнати негативних наслідків у зв'язку зі вступом України до COT, стимулюється шляхом надання податкових пільг, відмова від яких є однією з умов вступу України до COT.
Нині ключове місце у процесі адаптації національного податкового законодавства до норм і вимог угод COT і виконання обов'язків, узятих на себе українською стороною перед державами — членами ЄС, відводиться прийняттю Податкового кодексу України—документа, що уособлює основні зусилля з реформування податкового законодавства нашої країни. Більшість невідповідностей законодавства України нормам і вимогам угод COT уже усунено в прийнятому 29 листопада 2001 р. у другому читанні проекті Податкового кодексу України.
Зважаючи на необхідність подальшої гармонізації законодавства України з нормами і принципами COT, низка положень проекту Податкового кодексу У країни спрямована на забезпечення однакових умов оподаткування для всіх платників податків: як українських, так і зарубіжних. Разом з ліквідацією низки податкових пільг це створить єдине правове поле діяльності, рівноправними партнерами на якому будуть як вітчизняні, так і зарубіжні підприємці.
Варто зазначити, що всі вказані вище заходи потрібно реалізовувати якнайшвидше, оскільки, як свідчить практика, чим довше тривають переговори, тим більших поступок від країни вимагають.
Входження до COT дає країнам певні вигоди і переваги. Це перш за все зміцнення миру на планеті, створення реальних можливостей мирного, конструктивного вирішення суперечливих питань, сприяння зменшенню нерівності між країнами, зниженню митних пільг на імпорт, а відповідно і скороченню витрат виробництва та зменшенню цін. В умовах глобалізації економіки важливим є розширення можливості імпортувати будь-які товари, а також прогресивні технології. Усунення торгових бар'єрів створює імпульс для вирішення цілої низки зовнішньоторговельних угод, що приводить до зростання національного доходу, особистих доходів громадян і в цілому до зростання рівня життя в країні.
На особливу увагу заслуговує питання розвитку поділу пращ між країнами. Ефективний розподіл ресурсів і більш ефективне виробництво досягаються за рахунок єдиних правил і норм взаємовідносин, що засновані на таких принципах, як прозорість, відсутність дискримінації, забезпечення стабільності в умовах торгівлі, спрощення і стандартизація митних процедур, скорочення бюрократизму, створення централізованої інформаційної бази даних.
Важливим також є те, що зобов'язання, які беруть на себе країни СОТ в межах угод, не дають можливості як урядам, так і підприємцям приймати необдумані, нерозумні, неправильні рішення.
Зобов'язання країн СОТ— запобігати введенню різного роду протекціоністських заходів, що дієво обмежує можливості для корупції, порушення стандартів та інших норм безпеки продукції.
Останніми роками значно розширилася сфера діяльності СОТ, і вона вже далеко виходить за межі власне торговельних відносин. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулятора. Членство у СОТ стало на сьогодні практично життєво необхідною умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Глибоке реформування потребує дієвого інструментарію торговельної політики. Сформований в умовах економічної кризи, він поки що залишається не націленим на забезпечення якісних перетворень, інноваційного розвитку, оновлення структури виробництва, подолання глибокої диференціації доходів тощо. Варто відзначити, що реалізація принципів, прийнятих СОТ, передбачає:
недискримінаційну торговельну політику. Це означає, що країни —члени СОТ погодилися ставитися однаково як до вітчизняних торговців, так і до торгових партнерів з інших країн—членів цієї організації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі“ на сторінці 2. Приємного читання.
