Роль торгівлі в економіці варто розглядати у процесі кругообігу всього суспільного продукту, де стадії виробництва, розподілу, обміну та споживання тісно пов'язані між собою. У цьому ж аспекті необхідно розглядати і зміст категорії ефективності торгівлі, що покладена в основу моделювання сталого розвитку торгівлі в регіоні. Ефективність цієї сфери економіки виявляється в межах динамічно збалансованої системи зростання ефективності всього суспільного виробництва, в єдності економічних і соціальних завдань.
Таким чином, необхідно констатувати важливу роль торгівлі як галузі господарства в його глобальній трансформації до ринкової економіки. У цьому русі торгівля виконує роль випереджу вального структурного елемента, який не тільки сам готовий до реформування, але і є стимулюючим чинником у реформуванні інших, більш інерційних структурних елементів економіки. Виходячи з цього, є можливість розглядати механізм управління сталим розвитком торгівлі на основі концепції сталого розвитку суспільства, прийнятої провідними вченими світу, як перспективний напрям суспільного розвитку.
Процес розвитку становить основу життєдіяльності суспільства, будучи закономірною якісною, незворотною і спрямованою зміною об'єктів. Сукупність цих властивостей відрізняє розвиток від інших змін.
Діалектика довела, що кожна окрема матеріальна система має свої особливості розвитку. Розвиток і вдосконалення господарських і суспільних систем, включаючи економіку, на відміну від природних систем становлять складний і суперечливий процес. Саме ці системи виявилися відповідальними не тільки за навколишнє середовище, але і за саму людину. І якщо розвиток природних систем майже завжди відбувається за об'єктивними законами, то суспільні системи в силу суб'єктивізму їх творців не завжди розвиваються відповідно до них.
Суспільний розвиток у широкому розумінні включає в себе такі взаємопов'язані поняття, як надання для населення рівних політичних і громадянських прав. Загальною метою розвитку є підвищення економічних, політичних і громадянських прав незалежно від статі, етнічної приналежності, країни або регіону. Економічний розвиток є однією з найважливіших проблем у сучасній науці. Особлива увага при цьому приділяється процесу руху економіки від аграрної до індустріальної та постіндустріальної стадій і зміні поглядів, що супроводжують цей процес.
Ключовим критерієм економічного розвитку найчастіше називають підвищення життєвого рівня, що включає матеріальний добробут, освіту, охорону здоров'я та охорону навколишнього середовища.
Підвищення валового прибутку на одну особу деякі економісти традиційно розглядають як умову для зростання добробуту населення. Недолік такого підходу полягає в тому, що він може приховувати реальні зміни рівня життя найбідніших верств населення. Поліпшення забезпечення потреб у харчуванні, освіті, охороні здоров'я та охороні навколишнього середовища не відбивається у показниках зростання прибутку.
Не можна погодитися з міркуванням, що найкращим показником економічного добробуту суспільства є валовий національний продукт, що економічний розвиток включає в себе тільки збільшення національного доходу. Багато показників, які використовуються для характеристики прогресу, пов'язані з прибутком на одну особу, але цей зв'язок не є безпосереднім. Усі ці показники необхідно враховувати окремо, визначаючи рівень економічного розвитку в цілому.
Збільшення окремих показників неприпустимо розглядати як безперечну мету розвитку економіки. У концепції "зростання заради зростання" вже немає перспективи, на зміну цілям, спрямованим на чисто матеріальне зростання, приходять нові, більш широкі і всеосяжні концепції та орієнтири. Нова якість зростання—це не просто зростання, а економічне зростання, яке забезпечується реальним поліпшенням якісних показників економіки, освоєнням науково-технічних досягнень, послідовним ресурсозбереженням.
У кінці 90-х років у зарубіжній літературі в галузі економіки, соціології, політології, екології, права та інших гуманітарних наук значного поширення набув термін "сталий розвиток", яким позначається соціально-економічний та екологічний розвиток, спрямований на розумне задоволення потреб людей при одночасному поліпшенні якості життя та на бережливе використання ресурсів. За дорученням ООН групою учених була розроблена концепція сталого розвитку суспільства, рекомендована в подальшому всім країнам світу.
Мету сталого розвитку суспільства можна визначити як прогрес, що поєднується з об'єктивними законами суспільства і реалізується, з одного боку, на основі зростання матеріального багатства, з іншого—на основі зростання якості. Сталість розвитку визначає конкретний характер поведінки певної системи в необмежений період часу. Така поведінка буде сталою, якщо система у процесі свого розвитку залишається в обмеженому просторі. У повсякденній практиці будь-яку систему—фізичну, екологічну або економічну—можна вважати сталою, якщо вона має властивість в тому чи іншому розумінні мало відхилятися від свого первісного положення або траєкторії руху під впливом невеликих коливань.
Нині у багатьох країнах, у тому числі в Україні, затверджена Концепція сталого розвитку. Тому актуальною проблемою є реалізація її на практиці як на рівні господарського комплексу всієї країни, так і на рівні окремих галузей.
Сталий розвиток можна аналізувати з погляду економічного, політико-правового, екологічного, соціального та міжнародного змісту. Розглянемо складові елементи економічного змісту сталого розвитку:
• оптимальне поєднання державної, суспільної та приватної власності, цивілізована товарно-ринкова економіка;
• демонополізація та вільна конкуренція виробників і продавців;
• виробництво сільськогосподарської та промислової продукції в достатній кількості для задоволення основних життєвих потреб населення;
ефективні і гуманні засоби стимулювання корисної діяльності
людей.
Трактуючи концепцію сталого розвитку з погляду підприємства, варто зазначити, що, зміщуючи пріоритети від прибутку до задоволення інтересів споживачів, підприємство має враховувати не тільки власні інтереси, але й інтереси покупців, замовників, постачальників, службовців, акціонерів і окремих товариств.
Особливості сталого розвитку в економіці ґрунтуються як на законах функціонування ринкової економіки, так і на законах сталого розвитку суспільства, адже економіка як частина господарського комплексу країни є предметом дослідження й економічних, і суспільних наук. Економіку неможливо розглядати безвідносно до того суспільства, в якому вона формується і діє, у відриві від конкретних соціально-економічних, виробничо-технічних, історичних, соціально-культурних умов. Однак у ній виявляються також і специфічні особливості, які багато в чому визначають принципи та методи управління такою системою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку“ на сторінці 3. Приємного читання.
