Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Економіка торгівлі

Оцінюючи стан конкурентного середовища галузі, важливим є встановлення загрози та реальної появи нових конкурентів, оскільки це в майбутньому знижуватиме загальний потенціал прибутковості галузі. Такий стан вимагатиме нових виробничих потужностей, розширення ринків збуту, що тимчасово знижуватиме рівень рентабельності. Загострення конкуренції в галузі завжди зменшує прибутковість і робиться з метою збереження конкурентоспроможності.

Показник конкурентоспроможності держави є синтезуючим, він поєднує конкурентоспроможність товару, товаровиробника, тобто підприємства, а також галузі. У загальному вигляді конкурентоспроможність держави можна визначити як здатність її в умовах конкуренції виготовляти товари та надавати послуги, задовольняючи вимоги як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, що приводить у першу чергу до зростання благополуччя громадян зокрема і держави в цілому.

Конкурентне середовище на рівні держави має свою сегментацію. Це наука і наукоємні технології, капітал, наявна робоча сила, інфраструктура, інформація.

Головною дестрокантою, щодо якої повинен розглядатися вплив цих складових на конкурентоспроможність є перш за все ефективність виробництва, тобто продуктивність використання наявних ресурсів, постійне їх збільшення і максимально можливе підвищення якості продукції, а потім торгівля.

Для країн, де ринкові відносини знаходяться на стадії становлення, важливе значення мас створення умов довгострокових конкурентних переваг держави і посилення на цій основі її пози цій на світовому ринку. Арсенал засобів держави, які прямо чи опосередковано можуть впливати на поліпшення конкурентоспроможності, досить великий. Це зовнішньоторговельна, валютна, грошово-кредитна, податкова політика, політика в галузі науки і техніки, освіти. Саме державна політика як система узгоджених поглядів і заходів, що спрямовані на створення сприятливої нормативно-правової бази конкуренції та реалізації конкурентних переваг, які є у розпорядженні національних товаровиробників, може відігравати суттєву роль у забезпеченні успішної конкуренції на світовому ринку.

Для України ця проблема надзвичайно актуальна. Підтвердженням цього є дані порівняльних оцінок конкурентоспроможності України і Росії у світовій економіці. Маючи низку конкурентних переваг, Україна відносно інших держав має суттєві переваги, а саме природні ресурсні запаси, значний науково-технічний потенціал, високий загальноосвітній рівень населення, належний кваліфікаційний рівень робочої сили. Однак, незважаючи на забезпеченість України основними складовими виробництва, які формують потенційні передумови для конкурентного розвитку, за ефективністю їх використання Україна значно відстає від розвинутих країн світу. Динаміка результатів експертних оцінок конкурентоспроможності економіки України свідчить про втрату багатьох ознак її порівняльної привабливості.

Є комплексний показник конкурентоспроможності, який характеризує становище держави на світовому ринку. Для визначення рейтингу конкурентоспроможності за допомогою цього показника використовують багатофакторні векторні моделі. Вони об'єднані у 8 агрегованих груп:

• 1) внутрішній економічний потенціал;

• 2) зовнішньоекономічні зв'язки;

• 3) державне регулювання;

• 4) кредитно-фінансова система;

• 5) інфраструктура;

• 6) система управління;

• 7) науково-технічний потенціал;

• 8) трудові ресурси.

Україна у рейтинговому списку ООН у 2000 р. займала 96-те місце. У дослідженні, яке було проведено Гарвардським інститутом міжнародного розвитку у 2002 р., з 62 охоплених держав світу Україна зайняла 49-те місце у визначенні її конкурентоспроможності. Перехід на оплату імпорту, енергоносіїв і комплектуючих за світовими цінами, криза платоспроможності призвели до втрати цінової конкурентоспроможності багатьма вітчизняними товаровиробниками, внаслідок чого основні затрати підприємств нині йдуть на закупівлю матеріалів і паливно-енергетичні потреби. Це спричинило також низьку якість виготовленої продукції, яка не відповідає багатьом параметрам світових стандартів, і стало серйозною перепоною на шляху успішної інтеграції України у світове господарство.

Дослідження проблем конкурентного середовища національної економіки підтверджує, що між конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання і конкурентоспроможністю держави є нерозривний зв'язок і взаємозалежність. Рівень конкурентоспроможності національної економіки передує конкурентоспроможності підприємств галузей народного господарства і є базисом для формування конкурентних переваг держави, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників.

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, створення умов і врахування факторів, які можуть сприяти ефективній конкуренції на світовому ринку, повинні стати головними пріоритетами державної конкурентної політики.

В умовах відкритої ринкової економіки і жорсткої конкуренції, яка набуває глобального характеру, потрібні спільні чітко скоординовані зусилля держави та товаровиробників у напрямі підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зарубіжних ринках. Та обставина, що основою основ є частіше всього конкурентоспроможність товару, свідчить, що термін "конкурентоспроможність" необхідно розглядати з позицій конкретного результату роботи, тобто виготовленої продукції. Водночас щодо конкурентного середовища конкурентоспроможність необхідно розглядати як системну категорію.

Із позиції системного підходу конкурентоспроможність може бути представлена як властивості виробничо-економічних систем (якими є торговельне підприємство) змінювати напрям руху чи встановлений режим функціонування у процесі зберігання та розвитку наявних і створення нових конкурентних переваг. Отже, конкурентоспроможність підприємства є самостійною системною категорією, яка відображає ступінь реалізації мети підприємства в його взаємодії з навколишнім середовищем. Виходячи з цього, актуальність такого дослідження та управління цією категорією постійно зростає у міру формування ринкових відносин і реформування конкурентного середовища. Цей підхід особливо актуальний і становить практичний інтерес і нині. Зрозумілим є те, що підприємство не може бути конкурентоспроможним, якщо його продукція не користується попитом на ринку. Однак, орієнтація тільки на такі параметри попиту, як якість, ціна, іноді може бути недостатньою. У сучасних умовах виробничник повинен запропонувати замовнику цілий спектр своїх переваг, що і забезпечить успіх у конкурентній боротьбі. Важливо зазначити, що конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність підприємства потрібно зіставляти щодо конкурентного середовища як частину і ціле. Можливість підприємства конкурувати на конкретному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності продукції та сукупності економічних методів діяльності підприємства стосовно конкурентного середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Предмет курсу, його завдання в підготовці економічних кадрів, формуванні в них сучасного економічного мислення

  • Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами

  • Розділ І ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

  • Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

  • Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин

  • Організаційні форми торгівлі

  • Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

  • Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом

  • Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів

  • Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг

  • Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

  • Проблеми становлення національного ринку

  • Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення

  • Основні тенденції розвитку народного споживання

  • Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

  • Підтема 3. Товарні ресурси предметів споживання. Ціна як елемент взаємодії пропозиції та попиту

  • Баланси ресурсів товарів народного споживання, їх роль у прогнозуванні та плануванні внутрішнього ринку товарів народного споживання

  • Ціна як важіль економічного впливу на розвиток економіки

  • Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі

  • Спеціалізація торгової мережі як шлях до ефективної боротьби за покупця

  • Тема 4. Товарооборот торгових підприємств

  • Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

  • Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств

  • Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств

  • Підтема 2. Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства

  • Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту

  • Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом

  • Підтема 3. Обґрунтування обсягу роздрібного товарообороту на плановий період, вибір пріоритетної мети, аналіз обсягу і структури реалізації товарів

  • Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

  • Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

  • Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів

  • Поточне планування та стратегічне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту

  • Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування

  • Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

  • Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів

  • Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

  • Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

  • Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу

  • Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів

  • Тема 7. Товарооборот оптових підприємств

  • Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

  • Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

  • Тема 8. Товарооборот місцевих ринків

  • Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

  • Аналіз обсягів реалізації товарів на місцевих ринках

  • Вплив ціни на попит і пропозицію та рівень споживання різних товарів у конкретному регіоні

  • Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці

  • Сегментація ринку праці та проблеми його вдосконалення

  • Підтема 2. Трудові ресурси (персонал) торгового підприємства

  • Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання

  • Підтема 3. Система організації оплати праці

  • Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи

  • Види заробітної плати та їх характеристика

  • Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

  • Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки

  • Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці

  • Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств

  • Оцінка та відтворення основних фондів підприємства

  • Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

  • Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі

  • Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації

  • Розділ IV. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства

  • Характеристика доходів торгового підприємства

  • Підтема 2—3. Аналіз, прогнозування і планування доходів підприємств та їх особливості в сучасних умовах

  • Аналіз доходів підприємства

  • Методи обгрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

  • Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

  • Тема 12. Витрати обігу торгових підприємств

  • Класифікація витрат обігу

  • Показники, що характеризують витрати обігу

  • Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей

  • Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства

  • Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування

  • Підтема 3. Аналіз, прогнозування і планування витрат підприємства

  • Аналіз витрат обертання торгового підприємства

  • Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)

  • Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

  • Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують

  • Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства

  • Підтема 2. Аналіз і планування прибутків і рентабельності підприємств

  • Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

  • Обґрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

  • Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

  • Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств

  • Показники ефективності господарської діяльності підприємства

  • Оцінка соціальної ефективності

  • Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
  • Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства

  • Тема 17. Особливості формування конкурентної політики в період глобалізації

  • Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові

  • Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави

  • Розділ VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку

  • Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі