Пайовий капітал – сума пайових внесків інших підприємств, яка передбачена установчими документами. На відміну від статутного капіталу розмір пайового капіталу не фіксується в статуті підприємства. Пайовий капітал формують юридичні особи, для яких передбачено внесення пайових внесків та реєстрація установчих документів різної форми (кредитні спілки, споживчі товариства, колективні сільськогосподарські підприємства). На додаткові пайові внески згідно рішення зборів пайовиків, також можуть нараховуватись дивіденди.
Додатковий вкладений капітал – сума коштів, на яку вартість реалізованих акцій перевищує їхню номінальну вартість. Використання коштів додаткового капіталу відбувається, якщо сума дооцінки основних засобів, інших матеріальних і нематеріальних активів переноситься до статутного капіталу або якщо прийнято рішення про перереєстрацію статутного капіталу і він збільшується за рахунок будь-яких активів, вартість яких відображена в додатковому капіталі.
Інший додатковий капітал – вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством, сума дооцінки необоротних активів, збільшення капіталу у зв'язку з індексацією. Інший додатковий капітал у складі власного капіталу утворює резерви капіталу підприємства, які можуть бути використаними без завдання прямих фінансових втрат власникам, на відміну від втрати статутного капіталу, що є прямим збитком для власників.
Резервний капітал – частина власного капіталу підприємства, що утворюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку і використовується для збільшення основного капіталу, покриття збитків, виплати дивідендів та інших цілей. Резервний капітал утворюється на підприємствах завдяки чистому нерозподіленому прибутку на умовах, зафіксованих в установчих документах. Ці кошти використовують у тому разі, коли потрібні витрати не покриваються наявним нерозподіленим прибутком, а також на покриття різниці між номінальною і продажною ціною випущених акцій. За рахунок резервного капіталу підприємство може покрити збитки від своєї господарської діяльності, а також збільшити статутний капітал.
Резервний капітал формується на випадок припинення діяльності підприємства для виконання зобов'язань перед кредиторами. Він не підлягає використанню чи розподілу в разі звичайної діяльності підприємства. Кошти резервного капіталу можуть бути використані в окремих випадках, зокрема для виплати дивідендів за привілейованими акціями в акціонерному товаристві, якщо отриманий прибуток є недостатнім для здійснення таких виплат.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина річного прибутку акціонерної компанії, що не підлягає розподілу між акціонерами і спрямовується на зростання її активів, тобто сума прибутку, яка реінвестована у підприємство. Непокритий збиток вираховується при визначені суми власного капіталу. Нерозподілений прибуток збільшує власний капітал, але при збиткових результатах діяльності власний капітал зменшується на величину непокритого збитку.
Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (акціонерів, учасників) господарських товариств будь-якого типу за внесками до статутного капіталу. Ця сума вираховується при визначенні підсумку власного капіталу; її динаміка характеризує покриття статутного капіталу підприємства реальними фінансовими ресурсами, які надійшли від власників.
Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток акцій, викуплених акціонерною компанією у його учасників. Сума вилученого капіталу вираховується при визначенні власного капіталу. До вилученого капіталу зараховують акції власної емісії або частки, викуплені товариством у його учасників. Ці суми вираховуються із загального підсумку при обчисленні власного капіталу господарюючого суб'єкта.
Операції з власним капіталом у різних країнах світу мають свої особливості, які визначаються низкою факторів: починаючи з історичного аспекту і закінчуючи домінуючою формою власності підприємств в країні. Однак, у більшості зарубіжних країн складові частини власного капіталу є подібними, насамперед, це практика формування різних резервів та фондів, раціональне використання яких спрямоване на забезпечення належного рівня платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливу роль відіграє визначення оптимальної структури їхніх джерел. Фінансові ресурси та ефективне їх використання визначають фінансове благополуччя підприємств, їхню платоспроможність, ліквідність і фінансову стійкість. Усе це сприяє тому, що підприємства виявляють ініціативу, несуть відповідальність за результати власної фінансово-господарської діяльності.
Залучений капітал та особливості його формування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Власний капітал підприємства та його склад“ на сторінці 2. Приємного читання.
