Робітники – це категорія працівників, які безпосередньо зайняті у процесі виробництва продукції, виконання робіт та надання виробничих послуг. До робітників також належать двірники, прибиральниці, охоронці, кур'єри, гардеробники. Усіх робітників поділяють на основних, які безпосередньо беруть участь у виконанні технологічних операцій з виробництва продукції, та допоміжних – тих, які виконують різні підсобні операції з обслуговування основного виробництва.
Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.
Професія – це особливий вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність – це вид трудової діяльності в межах певної професії, який має специфічні особливості і вимагає від працівника додаткових спеціальних знань і навичок. Спеціальність визначає вид трудової діяльності в рамках однієї професії. Так, професія економіста включає спеціальності плановика, бухгалтера, фінансиста, трудовика, маркетолога. Професійний склад персоналу підприємства залежить від галузевих особливостей виробничої діяльності та характеру виробленої продукції.
Працівники кожної спеціальності поділяються в залежності від рівня кваліфікації, що базується на їхніх можливостях виконувати роботу певної складності. Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання робіт певної складності за відповідною спеціальністю.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем спеціальної підготовки та практичним досвідом роботи. Залежно від цього виділяють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники без спеціальної освіти, але із значним досвідом роботи).
Професійно-кваліфікаційна структура керівників, спеціалістів та службовців підприємства знаходить своє відображення в штатному розписі. Це нормативний документ підприємства, в якому подається перелік посад у даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них та розміри їхніх посадових окладів.
Робітники за рівнем кваліфікації виконують різні за складністю роботи, мають неоднакову професійну підготовку і поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані, некваліфіковані. Рівень кваліфікації кожного робітника визначається на основі тарифно- кваліфікаційних довідників. В них подається характеристика видів і складності робіт певної професії, які повинен виконувати робітник відповідного рівня кваліфікації.
Для забезпечення ефективної діяльності підприємства необхідно аналізувати структурні зміни персоналу за певний період. Структура персоналу характеризується складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства. Нині співвідношення між категоріями персоналу у пересічному підприємстві України в середньому є таким: 18% становлять керівники, спеціалісти, службовці і 82% – робітники.
Чисельність персоналу розраховують окремо за кожною категорією працівників і загальну по підприємству. При цьому визначають облікову, середньооблікову і явочну чисельність працівників.
Облікова чисельність включає усіх постійних і тимчасових працівників, прийнятих на роботу, у тому числі осіб, відсутніх на роботі з причин, передбачених трудовим законодавством. Це, зокрема, працівники, які перебувають у службових відрядженнях, на навчанні, виконують державні обов'язки, тимчасово непрацездатні. Враховуються також працівники, які зайняті неповний робочий день.
Середньооблікова чисельність – це число працівників у середньому до їхньої облікової чисельності за певний період. Розраховується відношенням сумарної кількості працівників за списком за усі календарні дні цього періоду до числа днів у періоді (число працівників за вихідний день приймається рівним їхньому числу за попередній робочий день).
Середньооблікова чисельність за місяць визначається як сума кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця, поділена на кількість днів місяця. Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на 12.
Явочна чисельність – це чисельність працівників, які з'явилися на роботу у певному періоді (протягом робочого дня, тижня, місяця тощо).
При обчисленні чисельності працівників підприємства важливим моментом є визначення дійсного (ефективного, корисного) річного фонду часу роботи одного середньооблікового працівника. Річний фонд визначається як різниця між кількістю календарних днів і днями чергової і додаткової відпустки, відпустки у зв'язку з навчанням, з пологами, неявки через хворобу, у зв'язку з виконанням державних обов'язків з дозволу адміністрації тощо. В даному випадку фонд робочого часу одного середньорічного працівника буде визначено в днях. Для визначення його в годинах фонд часу роботи в днях множать на середню тривалість робочого дня.
При визначенні основних напрямків розвитку підприємства необхідно визначити оптимальну чисельність персоналу для виконання виробничої програми, а також встановити необхідну чисельність працівників за окремими категоріями.
Продуктивність праці персоналу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
