Амортизація основних фондів

Економіка енергетики

Прямолінійна амортизація (амортизація рівними сумами за рік): витрати на придбання або виробництво об'єкта списуються рівномірно, виходячи з очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів. При цьому норма і сума амортизаційних відрахувань залишаються незмінними протягом періоду амортизації.

Дегресивна амортизація (амортизація зі зменшенням сум за рік): у перші роки використання об'єкта на витрати списуються більш вагомі суми, ніж у наступні роки. Розрізняють такі форми дегресивної амортизації: зменшення залишкової вартості (геометрично-дегресивний метод), арифметично-дегресивний (кумулятивний) метод, методи зменшуваного залишку, прискореного зменшення залишкової вартості й амортизація на основі ступеневих знижуваних ставок.

При геометрично-дегресивному методі амортизацію розраховують за допомогою застосування твердої процентної ставки амортизаційних відрахувань до останньої залишкової вартості об'єкта (амортизація на основі залишкової вартості). У цьому разі амортизаційні відрахування поступово зменшуються, повне списання вартості основних фондів не відбувається ніколи. Відрахування завжди менші від залишкової вартості (навіть вартості металобрухту).

Згідно з арифметично-дегресивним (кумулятивним) методом річну суму амортизаційних відрахувань визначають як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховують як відношення кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, до суми кількості років його корисного використання. Для цього методу характерно, що величина річних відрахувань зменшується, і до кінця терміну використання відбувається повне списання вартості (Мельник та ін., 2006; Податковий, 2015).

Метод зменшуваного залишку полягає в тому, що застосовується тверда норма амортизаційних відрахувань, а база розрахунку амортизації прив'язується до балансової вартості, однак балансовою вартістю вважається не повна первісна вартість на початок звітного періоду, а залишкова вартість. Зокрема, елементи цього методу використовують сьогодні в Україні (Податковий, 2015).

Відповідно до методу прискореного зменшення залишкової вартості річну норму амортизаційних відрахувань розраховують виходячи з терміну корисного використання об'єкта, і подвоюють. Річну суму амортизаційних відрахувань визначають як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року і річної норми амортизаційних відрахувань.

Поряд із вищезгаданими методами до дегресивної амортизації можна віднести метод на основі ступеневих ставок, що знижуються. Цей спосіб передбачає тверді амортизаційні ставки, що знижуються дегресивно при збільшенні терміну корисної служби об'єкта.

Прогресивна амортизація (амортизація в зростаючих сумах за рік): на початку використання об'єкта на витрати списується менша сума, ніж наприкінці терміну корисної служби. Нарахування амортизації здійснюється за аналогією до дегресивної амортизації, але зі зростанням регулярної суми амортизації.

Виробнича амортизація (амортизація залежно від виробітку і ступеня експлуатації об'єкта): на відміну від розглянутих методів амортизації, пов'язаних із фактором часу, при застосуванні цього методу для вихідної величини розраховують квоту амортизації, що залежить від продуктивності. Списання на основі зазначеного методу найбільш наближається до фактичного технічного зменшення вартості об'єкта. Застосування цього методу економічно виправдане у разі значних коливань у виробітку, а також у разі можливості визначення обсягу виробітку за рік.

Запропоновані вище методи можна розділити на неприскорені та прискорені.

Неприскореною амортизацією потрібно вважати таку систему її нарахування, яка забезпечує, щоб протягом усього економічно раціонального терміну служби засобів праці накопичена сума амортизаційних відрахувань максимально відповідала реальним темпам втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. З цього можна зробити висновок, що тривалість амортизаційного періоду при застосуванні неприскореної амортизації повинна дорівнювати економічно раціональному терміну служби засобів праці. Крім того, в умовах високих темпів інфляції необхідно забезпечувати своєчасну і повну індексацію основних фондів.

З огляду на ці особливості до неприскореної амортизації можна віднести прямолінійний і виробничий методи її нарахування.

Прямолінійний метод орієнтований на рівномірне фізичне і моральне зношення основних фондів. Таке допущення є цілком правомірним щодо фізичного спрацювання. Однак інакше стоїть питання щодо морального зношення. Моральне зношення основних фондів здебільшого відбувається прискореними, а не рівномірними темпами, як це передбачено в нормах амортизаційних відрахувань. Тому підприємцю необхідно мати амортизаційні відрахування, які б забезпечували йому можливість заміни існуючих основних фондів за умов прискореного їх морального зношення.

До недоліків рівномірного нарахування амортизації потрібно віднести:

– свідомо фіксовану незмінну величину амортизаційного періоду; недостатній стимулювальний вплив на підвищення ефективності

використання основного капіталу;

– можливість недоамортизації внаслідок недостатнього врахування впливу морального зношення;

недостатнє врахування умов внутрішнього використання основного капіталу.

Прискореною амортизацією потрібно вважати таку систему її нарахування і порядок переоцінки засобів праці, за яких протягом перших років або всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання накопиченої суми амортизаційних відрахувань порівняно з реальними темпами втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. З її допомогою пом'якшується жорсткість неприскорених методів амортизації. За умови, що амортизаційний період дорівнює економічно раціональному терміну служби засобів праці, дегресивні методи амортизації також можна віднести до неприскорених методів. У разі застосування підприємством занижених термінів корисного використання засобів праці всі розглянуті методи амортизації є прискореними.

Переваги прискореної амортизації можна аналізувати у двох аспектах:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Амортизація основних фондів“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Особливості енергетичної галузі та основні показники енергетичного розвитку країни

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Зміст нематеріальних і довгострокових фінансових активів

  • Методи оцінки основних фондів

  • Зношення і відтворення основних фондів

  • Амортизація основних фондів
  • Інтенсифікація та показники використання основних фондів

  • Виробнича потужність енергетичного підприємства

  • Відтворення основних фондів

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Нормування обігових коштів

  • Показники оборотності обігових коштів

  • Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Підготовка та перепідготовка кадрів

  • Розрахунки чисельності працюючих

  • Продуктивність праці та резерви її підвищення

  • Визначення заробітної плати

  • Генеральна, галузева угоди, колективний договір

  • СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції

  • Класифікація статей калькуляції

  • Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах

  • Собівартість енергії на АЕС

  • Собівартість енергії в системах транспортування

  • Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики

  • Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

  • Тарифи на електроенергію

  • Прибуток та рентабельність в енергетиці

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

  • База порівняння показників ефективності

  • Показники економічної ефективності

  • Визначений економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

  • Інтегральні показники

  • Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

  • Методи державного регулювання енергетики

  • Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання

  • Шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів. Державна політика енергозбереження в Україні

  • ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

  • Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та України

  • Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

  • Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

  • ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ "ЗЕЛЕНОЇ" ЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Гідроенергетика

  • Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу

  • Підвищення енергоефекиввності у будівельному секторі ЄС

  • Зростання енергоефективності в енергетиці

  • Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Державне управління розбудовою відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Економічні механізми стимулювання розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Податкові й митні пільги

  • ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Види енергетичних прогнозів

  • Методи прогнозування

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

  • Нормативно-правові аспекти забезпечення надійності електропостачання

  • Оцінка економічного збитку від ненадійності електропостачання

  • Економічні критерії підвищення надійності електропостачання

  • Організаційно-економічні заходи та інструменти забезпечення надійності електропостачання

  • ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Реактивна потужність як причина зниження якості електроенергії

  • Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

  • Винуватці, джерела та причини погіршення якості електроенергії

  • Споживачі електроенергії

  • Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

  • Зниження втрат напруги

  • Балансування фал

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ