Ринковий формується на основі ринкової вартості газу, з якої виключаються всі витрати на розподіл та транспортування. У такий спосіб визначається можлива ціна постачання газу на внутрішній ринок за імпортом, а також вигідність видобутку та використання вітчизняного газу (якщо такий є).
Отже, згідно із цим підходом, ціна газу для споживачів залежить від ціни конкурентних альтернативних видів палива, забезпечує його максимальну вартість, виключає неоптимальне або нераціональне його використання та дозволяє торгівельній газовій компаній отримувати максимальний прибуток. Проте ринкове ціноутворення обумовлює безперервне коригування ціни газу при коливаннях цін на конкурентні види палива, складність управління, високу вартість газу та недостатню визначеність ціни.
Собівартісний підхід ґрунтується на визначенні ціни залежно від вартості постачання газу на внутрішній ринок. При цьому до ціни газу входять ціна імпортованого газу на кордоні або початкова ціна власного газу плюс витрати на транспортування та розподіл. Ця сума є ціною газу для споживача. Такий підхід до ціноутворення забезпечує фінансову життєздатність компаній, спрощену систему ціноутворення, що базується на незаперечних даних (ціні на кордоні, витратах на інфраструктуру), дозволяє досягти прозорості ціни та обмежити кількість тарифів. Однак ця система призводить до втрати ринку, якщо ціна на конкурентні види палива знижується.
Ці суперечності можна виключити, забезпечивши відшкодування всіх видів витрат продавця з покупцем, використовуючи комплексний підхід. Останнім часом у практиці країн ЄС застосовується сучасний експертний розрахунок цін на газ, виходячи зі структури використання енергоресурсів окремими споживачами, регіонами та галузями – у межах країн та для ЄС у цілому. При цьому враховується вся сукупність основних факторів у енергозабезпеченні – види та ціни енергоносіїв-конкурентів, альтернативне паливо, ефективність їх використання, фінансові умови, транспортні видатки тощо. Таким чином, можна спрогнозувати ціну на газ для конкретних енергоринків, на яких діє загальний принцип: оплата за газ, що використовується споживачами, здійснюється не лише залежно від обсягів його споживання, а й від замовленого режиму споживання.
В Україні встановлення цін на газ має свої особливості. Формування цін на цей енергоносій для українських споживачів здійснюється, виходячи із закупівельної ціни газу, залежно від його походження – власного видобутку або імпорту, а також залежить від витрат компанії на транспортування та постачання. Ціни на газ в Україні достатньо чітко різняться за категоріями споживачів:
• населення;
• установи та організації, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів;
• релігійні організації (крім комерційного споживання);
• промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання (Ціни, 2014).
Оскільки НАК "Нафтогаз України" є монополістом нафтогазового комплексу, регулювання граничних розмірів цін на газ для потреб населення, бюджетних установ та організацій покладене на НКРЕКП. Отже, ціни реалізації газових ресурсів НАК "Нафтогаз України", залежно від державного регулювання, можна розподілити на дві групи:
• граничні ціни, рівень яких не може бути збільшений;
• мінімальні ціни, які можуть бути збільшені відповідно до домовленості між постачальником газу та його споживачем.
Необхідно зазначити, що найнижчі тарифи на газ в Україні застосовуються для населення, дещо вищими є ціни на цей вид палива для бюджетних установ та організацій. Таким чином, механізм формування цін на газ у нашій країні є соціально орієнтованим, оскільки за рахунок державного субсидування населення сплачує за спожитий газ за його собівартістю або навіть нижче за неї. Проте, як свідчить світовий досвід, не можна допускати компенсації низької ціни газу для одних споживачів високою ціною для інших. У розвинених країнах ціна на газ для комунально-побутових потреб населення найвища та значно вище ціни для промислових споживачів. Населення має компенсувати всі витрати газовидобувних та газотранспортних компаній, а також витрати на зберігання газу, пов'язані зі специфікою режимів газоспоживання. Такий підхід до формування цінової політики в Україні довго не застосовувався у зв'язку з певними економічними проблемами українського суспільства (низькою заробітною платою, низькою платоспроможністю, високою інфляцією), проте через складнощі з постачанням російського газу у 2014 році вже почав поетапно реалізовуватись українським урядом.
Тарифи на електроенергію
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування цін на паливно-енергетичні ресурси“ на сторінці 2. Приємного читання.
