ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Економіка енергетики

Таким чином, вітроенергетика насправді не є екологічно чистою. Її масове використання можливе лише на територіях, де впродовж життя декількох наступних поколінь не планується ведення будь-якої господарської діяльності (наприклад, територія Чорнобильської зони в Україні).

Проблеми одержання сонячної енергії полягають у малій її концентрації, через яку масово використ овувати сонячну енергію економічно недоцільно. Традиційний спосіб одержання електроенергії із сонячної полягає у нагріванні сонцем води і переведенні її в пару, що обертає ротор турбіни. Однак для нагрівання в такий спосіб 1 л води за 1 секунду необхідно сконцентрувати сонячний промінь у середньому на площі 2 км2. Унаслідок цього вартість високоякісних дзеркал значно перевищить кошторисну вартість ядерного реактора. Крім того, кращі зразки дзеркал, що використовуються в сучасній техніці, відбивають 94 % світла, тобто 6 % вони поглинають, а отже, нагріваються. Оскільки дзеркала покриваються срібно-ртутною амальгамою, то під час їх нагрівання різко зростає концентрація ртутних парів у навколишньому повітрі.

Ще один недолік такого способу концентрації сонячної енергії – необхідність комплектування дзеркал автоматичною системою спостереження за сонцем, що автоматично в декілька разів підвищує вартість сонячної електростанції. У протилежному разі сонячні відблиски, відбиваючись від дзеркал, випалюватимуть усе навколо на досить великі відстані.

Технологія одержання електроенергії з енергії сонця за допомогою фотоелементів також має низку недоліків: низький ККД фотоелементів (до 30 %), необхідність залучення великих територій, високу концентрацію парів миш'яку та селену (складові фотоелементів) на цих територіях.

У деяких країнах здійснюються спроби скористатися теплом земної кори для одержання електроенергії. Цей спосіб є досить привабливим, але може бути застосований здебільшого для районів підвищеної вулканічної активності. На більшій частині території України для одержання електроенергії за такою технологією необхідно бурити свердловини глибиною 15– 20 км, що перевищує можливості сучасної техніки.

Застосування геотермальної енергії передбачає дві можливості. Перша– використання енергії гарячих джерел і гейзерів. Однак цей метод може бути застосований лише там, де є гейзери. Крім того, як правило, вода в гарячих джерелах має невисоку температуру (до 100° С), тому без додаткового нагрівання одержати електроенергію за її допомогою важко.

Друга можливість полягає у закачуванні води в надра землі, де вона перетворюється на пару, що обертає енерготурбіни. Але і тут є багато недоліків. У зонах вулканічної активності, де передбачається використовувати таку технологію, із земних надр просочуються на поверхню досить активні гази, такі як сірководень, оксиди сірки, аміак, оксиди азоту тощо. Реагуючи з водою (причому при підвищених температурах), вони перетворюються в досить сильні кислоти, що інтенсивно роз'їдають металеве устаткування. Відповідно доводиться вживати спеціальних заходів з очищення від них водяної пари, яка відходить, що значно збільшує собівартість такої енергії, не усуваючи цілком небезпеку аварій.

Таким чином, жоден із розглянутих методів видобутку електроенергії з ВДВ не є екологічно чистим, крім того, за останніми підрахунками, поновлювані джерела можуть забезпечити потреби лише 1,5 мільярда людей на планеті. Отже, у найближчі кілька десятків років основним джерелом одержання досить дешевої енергії залишиться традиційна енергетика.

За прогнозами експертів у XXI столітті у забезпеченні енергією не очікується революційних змін, подібних до швидкого незапланованого та різкого самообмеження у забезпеченні енергією або раптовому відкритті нового екологічно чистого та легкодоступного джерела енергії. В той самий час передбачається, що людство здатне еволюційно покращувати споживання енергії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
  • Особливості енергетичної галузі та основні показники енергетичного розвитку країни

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Зміст нематеріальних і довгострокових фінансових активів

  • Методи оцінки основних фондів

  • Зношення і відтворення основних фондів

  • Амортизація основних фондів

  • Інтенсифікація та показники використання основних фондів

  • Виробнича потужність енергетичного підприємства

  • Відтворення основних фондів

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Нормування обігових коштів

  • Показники оборотності обігових коштів

  • Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Підготовка та перепідготовка кадрів

  • Розрахунки чисельності працюючих

  • Продуктивність праці та резерви її підвищення

  • Визначення заробітної плати

  • Генеральна, галузева угоди, колективний договір

  • СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції

  • Класифікація статей калькуляції

  • Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах

  • Собівартість енергії на АЕС

  • Собівартість енергії в системах транспортування

  • Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики

  • Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

  • Тарифи на електроенергію

  • Прибуток та рентабельність в енергетиці

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

  • База порівняння показників ефективності

  • Показники економічної ефективності

  • Визначений економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

  • Інтегральні показники

  • Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

  • Методи державного регулювання енергетики

  • Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання

  • Шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів. Державна політика енергозбереження в Україні

  • ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

  • Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та України

  • Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

  • Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

  • ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ "ЗЕЛЕНОЇ" ЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Гідроенергетика

  • Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу

  • Підвищення енергоефекиввності у будівельному секторі ЄС

  • Зростання енергоефективності в енергетиці

  • Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Державне управління розбудовою відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Економічні механізми стимулювання розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Податкові й митні пільги

  • ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Види енергетичних прогнозів

  • Методи прогнозування

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

  • Нормативно-правові аспекти забезпечення надійності електропостачання

  • Оцінка економічного збитку від ненадійності електропостачання

  • Економічні критерії підвищення надійності електропостачання

  • Організаційно-економічні заходи та інструменти забезпечення надійності електропостачання

  • ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Реактивна потужність як причина зниження якості електроенергії

  • Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

  • Винуватці, джерела та причини погіршення якості електроенергії

  • Споживачі електроенергії

  • Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

  • Зниження втрат напруги

  • Балансування фал

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ