6. Кваліфіковані робітники сільського і лісового господарства, риборозведення та рибальства
Професії цього поділу вимагають знань і навичок виконання функцій у відповідних секторах економіки. Необхідний рівень освіти – повна середня освіта і/чи професійна освіта або середня освіта і професійна підготовка на виробництві.
7. Кваліфіковані робітники з інструментом
Цей поділ враховує професії, що передбачають знання, необхідні для вибору способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій виробничого процесу, характеристик і призначення готової продукції. До цього розділу також належать професії, пов'язані з видобутком корисних копалин, будівництвом і виробленням різної продукції. Необхідний освітній рівень – середня і/чи професійна освіта і професійна підготовка на виробництві (у деяких випадках – кваліфікація молодшого фахівця).
Робітників за тарифними розрядами поділяють на такі кваліфікаційні групи (при 6-розрядній сітці): висококваліфіковані робітники – 5-й і 6-й розряди, кваліфіковані – 3-й і 4-й розряди, низькокваліфіковані – 1-й і 2-й розряди, некваліфіковані робітники, які не мають розрядів.
8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
Поділ враховує професії, що передбачають знання, необхідні для експлуатації та нагляду за роботою устаткування і машин, зокрема високоавтоматизованого, а також для їх складання. Необхідний освітній рівень – середня освіта плюс професійна освіта чи професійна підготовка на підприємстві (у деяких випадках – кваліфікація молодшого фахівця). Кваліфікаційна диференціація в даному випадку аналогічна попередній групі.
9. Найпростіші професії
Такий поділ враховує професії, що вимагають знання для виконання завдань з використанням простих інструментів, у деяких випадках зі значними фізичними зусиллями. Зазначені завдання пов'язані з продажем товарів на вулиці, збереженням та охороною майна, прибиранням, очищенням, пранням, виконанням низькокваліфікованих робіт у різних галузях економіки. Необхідний рівень освіти – неповна базова загальна середня освіта і мінімальна професійна підготовка на виробництві або інструктаж.
Поділ персоналу в енергетиці має певні особливості. Персонал енергетичного підприємства поділяється на дві групи:
• експлуатаційний;
• ремонтний.
У складі цих груп є як основні, так і допоміжні робітники. За режимом роботи розрізняють змінний і незмінний персонал.
До основних належать робітники, безпосередньо зайняті виготовленням основної продукції підприємства. На ТЕС, наприклад, до цієї групи належать робітники, які безпосередньо виконують функції з управління, контролю та регулювання технологічного процесу на всіх стадіях вироблення тепла й електричної енергії, тобто основний черговий персонал котельного, турбінного й електричного цехів.
Допоміжні робітники зайняті у допоміжних цехах виготовленням продукції, необхідної для випуску основної продукції, а також виконують на підприємстві функції догляду за устаткуванням, транспортування і складування сировини (палива), технічного контролю тощо.
Чисельність ремонтного персоналу на електростанціях залежить здебільшого від кількості агрегатів та їх потужності, оснащеності електростанцій засобами механізації ремонтних робіт, а також способу організації ремонтів – власним ремонтним персоналом або силами спеціалізованих ремонтних підприємств. Частка ремонтників у енергетиці внаслідок укрупнення й ускладнення енергетичного устаткування, зростання потужності електростанцій поступово підвищується і сягає у деяких випадках 40 % усієї чисельності персоналу підприємств.
Підготовка та перепідготовка кадрів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ“ на сторінці 3. Приємного читання.
