Послідовність документальної перевірки може бути різною залежно від конкретних завдань і цілей, підготовленості ревізорів, їх, особистих якостей та стилю роботи. Як правило, після ревізії каси і касових операцій починається суцільна перевірка банківських, розрахункових і кредитних операцій. Далі можна розпочинати перевірку операцій з необоротними активами, запасами тощо.
Після цього, як правило, проводиться перевірка фінансового стану підприємства, правильності створення, доцільності та законності використання фондів, розподілу прибутку, а також виконання плану капітальних вкладень і капітального ремонту. На завершення проводиться перевірка виконання рішень за результатами попередніх ревізій і перевірок.
Велику увагу приділяють безпосередній перевірці документів щодо правильності заповнення та їх оригінальності, а саме: оглядають документи на предмет їх підклеювання, підчищення, травлення, дописування та іншого втручання в записи; перевіряють підроблення за особливостями почерку та особистими підписами, що можуть значно відрізнятися в одних і тих самих або різних документах; визначають дотримання правил складання та оформлення документів; зіставляють відображені в документі операції з фактичними даними; порівнюють різні примірники одного документа, копії документа з оригіналом, перевіряють номери документа у книзі реєстрації тощо.
Основними способами перевірки документів є такі:
1. Хронологічний – передбачає розгляд документів за датами (днями, місяцями), за порядком розміщення документів у папках, при меморіальних ордерах, звітах, зведених накопичувальних відомостях.
2. Систематизований – розглядають документи за економічно однорідними господарськими операціями у розрізі окремих ділянок.
3. Комбінований – полягає в дослідженні документів, яке поєднує хронологічний і систематизовані способи, тобто кілька документів перевіряються у послідовності, в якій вони підшиті, а інші – за економічно однорідними операціями;
4. Вибірковий – за якого ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.
5. Суцільний – перевірці підлягають доходи та фінансові результати, витрати, касові і банківські операції, розрахунки з підзвітними особами, вексельні операції, власний капітал і забезпечення зобов'язань, про що зазначають у програмі ревізії або в робочому плані ревізора. У випадку, коли вибірковою перевіркою виявлено серйозні порушення або зловживання, то ревізію у цій сфері діяльності проводять суцільним способом.
Крім того ревізори використовують наступні методичні прийоми перевірки документів:
– юридичний – визначають відповідність чинному законодавству відображених у документах господарських операцій (господарську операцію можна вважати законною, якщо її зміст не суперечить чинним законам, постановам, нормативним актам);
– економічний – визначення доцільності господарських операцій, з'ясовуючи, яку економічну вигоду, користь вони дають, чи було при цьому складено економічно обґрунтовані розрахунки та якими є кінцеві результати.
При перевірці відповідних господарських операцій також важливо дотримуватися певної послідовності, зумовленої порядком формування інформації, починаючи з відображення її в первинних документах і закінчуючи звітністю. З урахуванням цього можна перевіряти документи за принципом "від документа до регістра" або "від регістра до документа", тобто від часткового до загального, або навпаки. Вибір підходу в основному залежить від виду господарських операцій. Однак перевагу надають принципу "від загального до часткового".
У процесі ревізії контролери нагромаджують факти і систематизують їх за програмними розділами ревізії у спеціальному робочому зошиті, складають проміжні акти, одержують довідки, копії або виписки з окремих документів, складають аналітичні таблиці, групувальні відомості, а також вилучають в особливих випадках оригінали документів.
У випадку фіксації порушень, ревізор повинен відібрати письмові пояснення від посадових та інших причетних до цього осіб, а також встановити розмір шкоди і заподіяних збитків, причини і обставини виникнення, осіб, з вини яких вони допущені. Розмір збитків визначається згідно з чинним законодавством.
Перевіряючий при виявленні зловживань, підробки документів, порушень чинного законодавства зобов'язаний повідомити про це правоохоронні органи.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
Відповідно до чинного законодавства ревізор несе відповідальність за своєчасність та недоброякісне проведення ревізії, об'єктивність висвітлення її результатів, розголошення комерційної та службової таємниць.
8.12. Оформлення та реалізація матеріалів ревізій
Однією із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії фінансово- господарської діяльності підприємства. Для доброякісного оформлення Матеріалів ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства велике значення має правильна систематизація її матеріалів. Тому перед складанням акта ревізії ревізори накопичують необхідний матеріал і систематизують його в певній послідовності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетний менеджмент» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ БЮДЖЕТІВ“ на сторінці 24. Приємного читання.