Розділ «ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ БЮДЖЕТІВ»

– платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки передбачені законом, виявлено недостовірність поданих даних, або заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість;

– за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу;

– платником податків подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення;

– розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

– щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

– отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки та інше.

Розрізняють також документальну виїзну, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності і невиїзну перевірку, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Особливістю фактичної перевірки є те, що вона здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Чинним законодавством визначені умови допуску посадових осіб органів податкового контролю до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Зокрема, посадові особи Державної фіскальної служби України мають право приступити до проведення планової та позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом України та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку – направлення на перевірку, копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання вказаних документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Суб'єкт господарювання має право відмовитись у проведенні перевірки та допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, в такому випадку складається акт, який засвідчує факт відмови.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна.

8.6. Митний контроль та його організація в Україні

З метою належного забезпечення реалізації митної політики та здійснення митної справи в Україні органи, на які покладено виконання контрольних функцій, повинні проводити митний контроль. Метою виконання відповідних функцій є контроль за недопущенням порушень чинного митного законодавства, що пов'язано з переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів комерційного призначення.

Митний контроль розглядається як суєтність заходів, що здійснюються митними органами у межах своєї компетенції з метою забезпечення дотримання норми митного законодавства, положень міжнародних договорів. Іншими словами, митний контроль – це здійснення митними органами України спеціальний дій, спрямованих на дотримання юридичними і фізичними особами митного законодавства України, міжнародних угод України та правил, які регулюють порядок ввезення, вивезення чи транзиту вантажів, транспортних засобів, валюти.

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, громадянами й іншими фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів і транспортних засобів.

Об'єкти митного контролю відображені на рис.8.4.

Конкретні завдання митного контролю: виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій і дій митному законодавству, дотримання фізичними й юридичними особами встановлених митних процедур та правил при переміщенні товарів і предметів через митний кордон, захист економічних інтересів України, запобігання розповсюдженню зброї, наркотиків, захист екологічної безпеки.

Суб'єктами митного контролю є органи Державної фіскальної служби України, які забезпечують формування державної митної політики в частині адміністрування митних платежів та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні митного законодавства.

Рис. 8.4. Об'єкти митного контролю