Розділ «СТАНОВЛЕННЯ ВЕКСЕЛЬНОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ»

Насамперед, в Україні формується законодавство з проблем відновлення вексельного обігу, яке суттєво наближає нас до світових правил і норм. Водночас низка відмінностей від системи, міжнародно визнаної та узаконеної національними законодавствами країн — членів ГАТТ/СОТ, не додає авторитету нашій країні, що розпочала процес вступу до даної організації.

До того ж вексельний обіг має задовольнити ще масштабніші потреби внутрішньогосподарського обороту. Серед них основними слід вважати такі:

впровадження принципів комерційного розрахунку на всіх підприємствах державного сектора означає відособлення їхніх фінансів від державного бюджету і перехід на принципи самофінансування та рівноправної взаємодії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. В таких умовах без забезпеченого належною нормативно-законодавчою базою вексельного обігу не можна досягти нормального розширеного відтворення в усіх товаровиробників;

вексельний обіг здатний суттєво зменшити потреби в готівкових і безготівкових коштах та різко прискорити оборот фондів підприємств;

впровадження векселів для фізичних осіб має розблокувати реалізацію складної побутової техніки, будівництво житла, налагодити систему споживацького кредиту взагалі;

дисконт векселів не тільки забезпечує реальні можливості для регулювання грошової маси, а й надає суспільству дієві інструменти контролю за своєчасним виконанням зобов'язань суб'єктами господарських відносин.

Повномасштабний вексельний обіг здатний істотно обмежити діяльність тіньового сектора: адже той переважно паразитує на готівці. Продавці й виробники, отримавши вексель, легко можуть перетворити його в регульовану грошову готівку та інші платіжні засоби за товари і послуги. Покупці за допомогою векселів можуть у будь-який час отримати кредит, матеріальні цінності і послуги. Підприємства-суміжники в свою чергу дістають змогу здійснити взаєморозрахунки, не вдаючись до послуг банків, що здешевлює і прискорює розрахунки, прискорює оборот фондів підприємств і зменшує потреби у банківському кредиті.

Отже, широке впровадження векселів вигідне всім учасникам господарського життя. Ще більше воно вигідне Українській державі. Вексельний обіг 1922—1927 рр. фактично був єдиною і досить успішною формою державного контролю за своєчасністю сплати податків. Це ж можна використати нині для легалізації обороту тіньового сектора та для збільшення надходжень до державного бюджету.

Потреба України у досконалому вексельному обігу багатократно посилюється відсутністю необхідних оборотних засобів у 90% товаровиробників усіх форм власності. Іншого способу, ніж вексель, для поповнення оборотних коштів підприємств нині просто немає.

Безумовність векселя як боргового зобов'язання, суворість і швидкість примусового стягнення боргу стали основою інших видів платежу і розрахунків, у тому числі банкнот, чеків, акредитивів та ін. На основі векселя набули належного розвитку акції, облігації, депозитні сертифікати та похідні від них інструменти ринку цінних паперів. Водночас жоден із них за своїми функціями та значенням не може зрівнятися з векселем.

Контрольні запитання та завдання

► З'ясуйте економічні передумови прообразів боргових зобов'язань, що набули форми векселів. Яка роль звичаїв І традицій у становленні вексельного обігу?

► Назвіть етапи виникнення та вдосконалення вексельного обігу. В чому полягає специфіка кожного з них?

► Визначте особливості боргових зобов'язань у Росії в XVI — XVII ст. Які норми вексельного права запровадив Статут 1729 р.?

► Розкрийте відмінності російських вексельних статутів 1729 і 1632 років. Які норми закріпив вексельний Статут 1902 р.?

►Розкрийте основні риси вексельного обігу в Україні до 1917 р.

► Як використовувався вексель у період непу ?

► Хто може бути учасником вексельних відносин?

► Кого відносять до основних векселезобов'язаних осіб?

► З'ясуйте причини появи а нинішній Україні модифікованих векселів. Що гальмує розгортання вексельного обігу в нашій державі?