Розділ «ПРАВО РЕГРЕСУ, ЙОГО СКЛАДОВІ ТА СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ»

Право регресу проти векселедавця отримує і аваліст, якщо він сплатив вексельну суму. Він може, як і будь-яка інша особа, яка оплатила вексель, вимагати відшкодування своїх коштів не лише від того, за кого зробив авальний напис, а й від усіх тих, хто винен перед нею. У разі часткового платежу кожний векселетримач має погоджуватися на нього, тому що відмова веде до втрати ним права регресу відносно всіх зобов'язаних за векселем осіб. Розрізняють три типи регресу:

• послідовний регрес — якщо регресант послідовно спрямував свою вимогу до всіх попередників починаючи зі свого безпосереднього індосанта;

• "регрес зі стрибком", який означає, що регресант не звертає уваги на послідовний порядок підписів і, минаючи деякі з них, спрямовує свою вимогу до будь-кого з попередників за векселем;

• "регрес зі стрибками І з поворотом". У цьому випадку регресант звертається з вимогою до своїх попередників поперемінно — то до ближчих, то до їхніх попередників, то до віддалених, у тому числі векселедавця, — і так аж до задоволення своїх вимог.

Отже, для векселетримача не має значення, хто з векселезобов'язаних осіб сплатить. Він може притягти до відповідальності всіх векселезобов'язаних осіб, вибрати одного з них чи кількох, може кинути цих і вибрати інших, вдатися до послідовного регресу чи робити стрибки з поворотами — аж до тих пір, поки не буде задоволена його зворотна вимога. Лише оплата векселя векселедавцем звільняє усіх індосантів і. авалістів від відповідальності. Наголосимо, що таким правом регресу відносно індосантів векселедавець у простому і трасант у переказному векселі не володіють.

Примусове стягнення боргу за векселем відбувається внаслідок прийняття судового рішення, на основі якого виписується виконавчий лист. Він виставляється на розрахунковий рахунок боржника, і в міру надходження на нього коштів вони переказуються на користь векселетримача. Якщо на розрахунковому рахунку кошти відсутні, судовий виконавець робить опис майна боржника, а суд його реалізує. Якщо у того і майна немає, то стягнення переноситься на інших векселезобов'язаних осіб.

В реалізації права регресу важливе місце посідає Указ Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" від 23 серпня 1998 р., яким встановлено, що опротестовані нотаріусом векселі стають виконавчим видом документів. Тобто такий вексель дає змогу векселетримачеві домагатися безакцептного списання грошових коштів з розрахункового рахунку векселезобов'язаної особи. У розвиток положень цього Указу Постанова Правління НБУ від 5 лютого 1999 р. затвердила доповнення до Інструкції № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", яким передбачене стягнення за опротестованими векселями із солідарно зобов'язаних осіб за вибором векселетримача. У разі часткової оплати векселя, що може трапитися внаслідок нестачі коштів на розрахунковому рахунку, стягувач може пред'явити розрахунковий документ (опротестований вексель) іншим зобов'язаним за цим векселем особам.

Отже, дія права регресу цілковито спрямована на виконання вексельних зобов'язань та на забезпечення такої взаємодії всіх учасників обігу, яка має повністю задовольнити вексельну вимогу і погасити вексель.

Контрольні запитання та завдання

► Розкрийте суть і форми акцепту.

► З'ясуйте економічний зміст і особливості акцептних

операцій у комерційних банках.

► Що таке акцептний кредит?

► Чи може пред'являтися до платежу неакцептований вексель?

► Чи залишається дієздатним вексель, в акцепт якого були внесені додаткові умови або застереження?

► У який період часу можна пред'являти вексель до акцепту?

► Чи обов'язковим е датування акцепту?

► Які наслідки прострочення часу пред'явлення тратти до акцепту внаслідок обставин непереборної сили?

► У які строки здійснюється протест у неакцепті?

► Чи мають однакові права векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя?