Розділ «ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТУ В НЕАКЦЕПТІ»

• по-перше, вексель для протесту пред'являє та особа, яка має на це законне право, тобто законний векселетримач або особа, уповноважена ним;

• по-друге, протест потрібно чинити щодо тієї векселезобо-в'язаної особи, яка несе повну відповідальність згідно з вексельним зобов'язанням;

• по-третє, протест здійснюється у належний час і в належному місці, що вказані у векселі;

• по-четверте, основою протесту є мотив, який визнається достатнім для виконання опротестованих дій. Тому в акті протесту обов'язково вказуються причини його здійснення.

Серед основних причин опротестування векселів у неакцепті слід назвати такі: платник цілком відмовився від акцепту; платник погодився прийняти лише частину вексельної суми, тому протест у неакцепті здійснюється лише проти решти неакцептованої суми; платник не вказує дати акцепту векселя, що виписаний терміном "у такий-то час після пред'явлення"; платник акцептував вексель не такою валютою, яка була вказана у векселі формулою "ефективно", "натурою" тощо; платник акцептував вексель умовно, змінивши термін, місце платежу тощо, шо не узгоджується зі змістом пред'явленого до акцепту векселя; платник в указаному у векселі місці не виявлений.

Причини неакцепту викладаються нотаріусом в акті протесту. Він має складатися публічно і у строки, в які вексель підлягає пред'явленню до акцепту. У випадку, передбаченому ст. 24 "Положення про переказний і простий вексель" (про повторне пред'явлення наступного дня після першого пред'явлення, яке відбулося в останній день терміну), протест може бути здійснений у наступний день. Якщо ж вексель був опротестований в неакцепті, дотримання терміну подання його до оплати і здійснення протесту у неплатежі вже не вимагаються. Вексель може бути не пред'явлений до негайного стягнення суми зобов'язання лише у випадку, коли акцептант передумав і дав згоду на оплату векселя.

Процедура протесту потребує додаткових видатків на розсилання поштово-телеграфних повідомлень, сплати нотаріального збору тощо. Вони цілковито покладаються на тих векселезобов'язаних осіб, що сплачують опротестований вексель. Щоб уникнути додаткових видатків, векселедавець, індосанти й авалісти при написанні своїх текстів можуть використовувати такі формули; "Без протесту", "Оборот без затрат" та ін. Тоді власник векселя у разі неакцепту зберігає право вимоги до них і без протесту. До того ж якщо векселедавець умістив таке застереження у самому тексті, то це робить непотрібним протест до всіх векселезобов'язаних осіб. У випадку вміщення подібного застереження в індосаменті надписувачем, протест у неакцепті стає непотрібним лише відносно до того, хто його написав.

Необов'язковість опротестування в неакцепті дає змогу векселетримачеві та іншим векселезобов'язаним особам безпосередньо звертатися з позовами до відповідачів без звернення до нотаріату. Тоді за умов їхньої відмови від оплати векселедержатель може звертатися до суду. Тобто застереження "Без протесту" дозволяє зменшити затрати, прискорити розрахунки і зробити їх більш доступними для вирішення вексельних проблем. Водночас дане застереження не позбавляє векселетримача права за необхідності пред'явити вексель для акцепту і платежу.

У період складання акту протесту можлива поява якоїсь особи, котра з певних міркувань виявить бажання оплатити даний вексель, аби пред'явити наступний позов до одного з векселезобов'язаних або до всіх одночасно. Посередником може стати будь-яка особа, навіть та, яка вже зобов'язана за даним векселем, за винятком самого акцептанта. Крім того, трапляються випадки, коли векселетримач у разі відмови в акцепті боржника першого порядку може вказати для акцепту будь-яку іншу векселе-зобов'язану особу, а та, сплативши вексельну суму, набирає усіх прав позову до наступних.

У міжнародній практиці вексельного обігу види протестів класифікуються таким чином:

• протест у неплатежі. Його різновидом є протест у неплатежі частини вексельної суми;

• протест у неакцепті, в тому числі неакцепті частини вексельної суми;

• протест у недатуванні акцепту. Інколи він розглядається як один із випадків протесту в неакцепті;

• протест у неповерненні або у зволіканні поверненням законному тримачеві векселя, що був переданий платникові для акцепту. Особливими випадками цього протесту є протест у неповерненні примірника (зразка) чи копії тратти. В умовах обігу бездокументарних векселів можливі протести депозитарію у невидачі свідоцтва власникові векселя чи виписки з нього;

• протест про невручення пред'явникові копії оригіналу векселя. Він застосовується у випадках відмови у видачі законному тримачеві копії її оригіналу, чи, навпаки, надісланих до пред'явлення для акцепту;

• протест про дефект форми. Він учиняється у випадках виявлення неточностей, невідповідностей чи виправлень у тексті векселя та його реквізитах, а також за наявності розбіжностей у різних примірниках векселя.

Функціонування вексельного обігу породило особливі види протесту, найбільш уживаним серед яких є забезпечувальний протест. До нього вдаються тоді, коли вже стало зрозумілим, шо вексельне зобов'язання платник своєчасно виконати не зможе, тому потрібно забезпечити платіж коштом інших векселезобов'язаних осіб. Забезпечувальний протест може бути вчинений у будь-який час до настання терміну платежу і незалежно від того, чи акцептований вексель, чи ні, але за таких обставин:

• припинення платежів платником або їх відстрочення;

• безрезультатне стягнення з майна платника;

• проголошення платника за векселем матеріально неспроможним.