Розділ «Тема 13. КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ»

14. Міністерство фінансів, Державна фінансова інспекція, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку в межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

15. Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планами спеціального фонду.

16. Після закінчення 30-денного терміну органи Державної казначейської служби здійснюють операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів бюджету тільки відповідно до затверджених та зареєстрованих в обліку відповідних органів казначейства кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та надання кредитів із загального фонду, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису щодо власних надходжень на підставі довідки Державної казначейської служби про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах казначейства, та довідки про зміни до кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету.

Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня завірені відповідним органом Державної казначейської служби копії затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням. Якщо фактичний обсяг власних надходжень бюджетних установ з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року менший, ніж планові показники, ураховані в спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов' язані за три тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов' язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін. Органи казначейства ведуть облік таких змін.

Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень бюджетних установ) вносяться в порядку, за яким після внесення відповідних змін до бюджетного розпису складаються довідки про ці зміни.

Планові показники за спеціальним фондом кошторису розпорядників у формах звітності мають відповідати даним обліку, який ведеться органами Державної казначейської служби. Головні розпорядники під час складання та подання зведеної фінансової звітності враховують дані довідок про внесення змін до кошторису, які є підставою для відображення планових показників за власними надходженнями у зведених звітах про виконання кошторисів. При цьому зазначені дані мають відповідати даним обліку Державної казначейської служби.

Так, отриманню бюджетних асигнувань передує формування відповідної бази даних щодо мережі розпорядників бюджетних коштів, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів із них до відома розпорядників коштів. На цьому етапі головні розпорядники коштів державного бюджету до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників нижчого рівня й одержувачів бюджетних коштів на відповідній території, зміни в територіальному розміщенні мережі підвідомчих установ, оформляють інформацію і подають ДКС України не пізніше 15 грудня звітного періоду.

Державна казначейська служба України узагальнює інформацію, отриману від головних розпорядників. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, у свою чергу, формують і подають в установленій формі до управлінь ДКС України дані стосовно територіальної мережі та змін у ній. Звіривши отриману інформацію, вона узагальнює її, групує за територіальними одиницями. Після отримання від Міністерства фінансів затвердженого річного розпису асигнувань державного бюджету та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету Державна казначейська служба України реєструє та відображає дані на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку; упродовж трьох днів доводить витяги з річного розпису призначень і помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, які, у свою чергу, у такий самий період подають ДКС України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету щодо визначених показників мережі.

Державна казначейська служба України перевіряє отримані дані, узагальнює інформацію і формує річний розпис асигнувань державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня. У свою чергу, територіальне управління ДКС України бере їх на облік, формує витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету і доводить до відома розпорядників, які обслуговуються даним управлінням.

Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Державної казначейської служби затверджені кошториси, плани використання бюджетних коштів, плани асигнувань загального фонду державного бюджету.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для того, аби розпорядники й одержувачі бюджетних коштів взяли бюджетні зобов'язання.

Надалі після визначеного законодавством терміну органи казначейства оплачують рахунки розпорядників бюджетних коштів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, тільки відповідно до затверджених і взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету та планів використання бюджетних коштів.

За умови прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення стосовно перерозподілу раніше виділених (невикористаних) асигнувань або в разі помилково здійснених операцій головний розпорядник подає до ДКС України лист із обґрунтуванням необхідності перерозподілу виділених асигнувань та коригувального розподілу, а на підставі прийнятого рішення щодо коригування Державна казначейська служба готує коригувальні реєстри та зведення реєстрів відкритих асигнувань.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року, ДКС України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий кошторис на певний період і витяги з нього доводить до відома головних розпорядників. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджують у встановленому законодавством порядку.

Упродовж року бюджетні установи можуть вносити зміни до кошторисів і планів асигнувань, які оформляють відповідними довідками в законодавчо встановленому порядку. Довідка, що її бере на облік орган казначейства, є невід' ємною частиною кошторису і плану асигнувань бюджетної установи і водночас обов' язковою інформацією стосовно коригування обсягів їхніх зобов' язань.

3. Взяття бюджетних зобов'язань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов' язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань попередніх років, узятих на облік органами казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

За бюджетними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується в поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати відповідні бюджетні зобов' язання в четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов' язань протягом першого кварталу наступного бюджетного періоду.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов' язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов' язання й не утворюється бюджетна заборгованість.