Орган (Міністерство екології та природних ресурсів України), що забезпечує організацію виконання Програми, щорічно має подавати Кабінету Міністрів України звіти та необхідну інформацію про хід виконання завдань Програми.
Кабінет Міністрів України на підставі наданої інформації здійснює коригування програмних завдань, їхнього змісту та обсягів фінансування.
Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавців Програми, утворюється дорадчий орган — координаційна рада, до складу якої входять посадові особи цих органів, а також представники громадських організацій, провідні вчені. На координаційну раду покладаються також функції щодо:
• організації розробки генеральної й регіональних схем формування національної екологічної мережі;
• підготовки пропозицій щодо включення національної екологічної мережі як спеціальної функціональної території загальнодержавного значення до Генеральної схеми планування території України;
• підготовки в разі потреби пропозицій про внесення змін до Програми;
• організації підготовки раз на 5 років національної доповіді про стан формування національної екологічної мережі.
комплексні результати формування національної екологічної мережі
Реалізація Програми забезпечує відтворення біотичного механізму регулювання навколишнього природного середовища, збереження і відновлення ландшафтного різноманіття, а також сприяє:
• дотриманню екологічної рівноваги на території України;
• створенню природних умов для життя і розвитку людини в екологічно збалансованому природному середовищі, максимально наближеному до природних ландшафтів;
• запобіганню безповоротній втраті частини гено-, демо- та екофонду країни;
• забезпеченню збалансованого та невиснажливого природокористування на значній частині території України;
• розвиткові ресурсної бази для заняття туризмом, відпочинку та оздоровлення населення;
• зростанню природно-ресурсного потенціалу на суміжних із національною екологічною мережею землях сільськогосподарського призначення;
• вдосконаленню природоохоронної нормативно-правової бази та її гармонізації з міжнародною;
• розбудові Всеєвропейської екологічної мережі;
• забезпеченню відновлення біогеохімічних кругообігів у навколишньому природному середовищі, зменшенню загрози деградації та втрати родючості земель;
• ренатуралізації земельних угідь, що вилучаються із сільськогосподарського використання;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структурні елементи національної екологічної мережі“ на сторінці 2. Приємного читання.
