· принципи організації екологічної співпраці з громадськістю, підприємницьким сектором економіки;
· приклади та методологію впровадження ефективної екологічної практики, у тому числі міжнародної співпраці.
ВИСНОВКИ
1. Екологічне управління як складова загальних систем управління ґрунтується на загальносистемних теоретико-методологічних основах управління (теорії управління, теорії систем, методології системнопроцесного підходу тощо). У той же час екологічне управління
функціонує у сферах життєдіяльності, де діє майже 250 функціональних екологічних закономірностей, які становлять специфічну теоретико-методологічну базу. Отже, ця база екологічного управління є симбіозом загальносистемних і екологічних засад управління зі
складними предметною і міждисциплінарною структурами теоретичних, нормативних, функціональних і менеджерських основ.
Системоутворювальною складовою є методологія системно-процесного підходу, яка ґрунтується на системному мисленні управлінського персоналу (менеджерів) і процесах системного аналізу. Ця методологія пронизує й раціоналізує всі процеси підготовки прийняття та реалізації управлінських рішень, які стосуються екологічних аспектів
або вимог до функціональних екологічних закономірностей.
Ключовими положеннями теоретичних основ є теорія біотичних основ і теорія біотичного регулювання розвитку екосистем, які найбільш відповідають цілям гармонізації системи "природа—суспільство" іролі екологічного управління в процесі гармонізації.
Ключовими положеннями нормативних основ системного екологічного управління є методологічні положення, що найбільше відповідають принципам гармонізації: керівні принципи збалансованого еколого соціоекономічного розвитку, міжнародні стандарти збалансованої екологічної політики та моделі екологічного управління, нормативна
методологія прийняття збалансованих екологічних рішень із застосуванням методологій системного підходу.
Ключовими положеннями функціональної методології є цільові функції, орієнтовані на інноваційну діяльність, на кінцевий результат, як найбільш ефективні методи досягнення екологічних цілей. Найбільше відповідає принципам гармонізації методологія ефектив-
ного прийняття рішень, що ґрунтується на збалансованості системного мислення, досвіді та інтуїції тих, хто відповідає за прийняття рішень (трикутник прийняття рішень).
Окремо виділяється менеджерська методологія як основа гармонізації системи управління. Вона ґрунтується на сучасних підходах до ефективної діяльності менеджера в системі управління, формування культури менеджменту.
Контрольні запитання та завдання
• 1. У чому полягає особливість теоретико-методологічних основ екологічного управління?
• 2. На яких засадах визначається структура теоретико-методологічних основ?
• 3. Який підхід прийнято як системо-утворювальний для теоретико-методологічних основ? Наведіть історичну характеристику системних підходів.
• 4. У чому полягав методологія системно-екологічного підходу?
• 5. На яких теоретичних і методологічних основах ґрунтується екологічне управління?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи екологічної підготовки управлінського персоналу“ на сторінці 3. Приємного читання.
