виявлення і коригування невідповідностей екологічної політики цілям і стандартам компанії;
застосування контролю до інформації про ефективність превентивних дій;
розробки документації, що розкриває зміст політики, цілі і програми, вказує на ключові ролі й відповідальність персоналу, а також на взаємодію елементів системи екологічного управління;
ведення записів (протоколів) для демонстрації відповідності системи екологічного управління вимогам, що висуваються до неї, протоколювання змін запланованих цілей екологічної політики;
створення, впровадження і налагодження систематичної ревізії програм екологічного аудиту.
Реєстрація екологічних ефектів:
викиди в атмосферу, скиди у воду і грунт (контрольовані й неконтрольовані);
перелік твердих та інших відходів, зокрема небезпечних;
використання землі, споживання води, палива й енергії або інших природних ресурсів;
скиди тепла, джерела шуму, пилу, вібрацій, зміни візуального вигляду об'єкта;
специфічні впливи окремих дій на навколишнє середовище й екосистеми, виключаючи ефекти, що виникають унаслідок: нормальних умов функціонування; відхилень від нормальних умов функціонування; інцидентів, аварій, інших потенційно небезпечних ситуацій; результатів минулої, поточної і майбутньої діяльності.
Проведення екологічного аудиту. Регламент вимагає організації й проведення систематичного аналізу екологічного управління за допомогою періодичного екологічного аудиту, який з'ясовує:
чи виконується екологічне управління відповідно до екологічної програми і наскільки ефективне її впровадження;
наскільки ефективно система екологічного управління реалізує екологічну політику. Аудит виконується на конкретних об'єктах як власними (корпоративними) аудиторами, так і зовнішніми, що працюють на запрошення компанії. Аудит здійснюється з урахуванням тих обов'язкових складових, що наведені в п. 2. Інтервал періодичності проведення екологічного аудиту має не перевищувати 3 роки. Керівництво компанії визначає частоту перевірок для кожного виду діяльності на основі розрахунку:
потенціалу інтегрованого впливу певного виду діяльності на навколишнє середовище;
масштабу і складності певного виду діяльності;
джерел і масштабу викидів у навколишнє середовище, відходів, а також інтенсивності споживання паливно-енергетичних ресурсів, всеосяжності взаємодії з навколишнім середовищем;
важливості і невідкладності вирішення проблем, що виявлені під час аналізу початкового стану діяльності стосовно охорони навколишнього середовища або за результатами попереднього аудиту;
історичних реалій розвитку екологічних проблем.
На основі висновків і рекомендацій екоаудиту керівництво коригує цілі, орієнтуючись на безперервне поліпшення характеристик екологічності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НОРМАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.
