розгляд проблемної ситуації з позиції застосування системи цінностей з екологічною компонентою;
виклад проблемної ситуації життєдіяльності;
основні визначення діяльності системи (життєдіяльності), спрямованої на досягнення цілі, збалансованості;
концептуальні моделі системи, викладені в базових визначеннях;
порівняльний аналіз моделей із реальною дійсністю;
зміни, бажані з погляду системи і можливі з позиції нових цінностей, культури, екології;
дії, спрямовані на поліпшення проблемної ситуації життєдіяльності, розвитку.
Мета цього аналізу — створення кількох ситуаційних моделей дійсності, що дає можливість оцінити відповідність реальним ситуаціям життєдіяльності.
Системи екологічного управління грунтуються на системному аналізі ситуаційного підходу і за своїми цілями можуть бути лише "м'якими" системами управління. Однак функціонувати вони можуть і в "жорстких" загальних системах управління, відповідно до дії закону балансу консервативності і мінливості. Зазначимо, що будь-яка система, яка розвивається, складається з двох структурних підсистем: одна — зберігає й зміцнює її будову та функціональні особливості, інша — сприяє видозміні й навіть саморуйнуванню системи зі створенням нової функціонально-морфологічної специфіки, як правило такої, що відповідає середовищу існування системи, яке оновлюється.
Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ“ на сторінці 4. Приємного читання.
