Він видав у 1969 р. найважливішу свою працю "Загальна теорія систем", у якій сформулював завдання нової науки як розробку математичного апарату опису систем будь-якого класу чи типу і встановлення ізоморфізму законів у різних галузях знань.
Як видно, методологічні основи системного підходу зародилися в природничій науці, точніше — в екологічній сфері знань. Екологічне управління, з цього погляду, має природний зв'язок із методологією системного, точніше системно-екологічного підходу.
На сучасному етапі розвитку системний підхід збагатився великою кількістю спеціальних напрямів, у межах яких також спостерігається глибока спеціалізація (окремі такі напрями навіть починають втрачати зв'язок із тією спільною ідейною базою, на якій вони зародилися).
Наприклад, апологети процесного підходу (аналізу) як нібито нової методології в науці управління підкреслюють необхідність заміни "старої", у їхньому розумінні, методології системного підходу на нову, посилаючись при цьому на кризові ознаки застосування традиційного системного підходу в окремих галузях. У той же час фундаментальні ознаки процесного і системного підходів збігаються, тому процесний підхід — це не що інше, як один із напрямів системного підходу, призначеного для виробничих умов.
Правильніше тут говорити про системно-процесний підхід.
Те саме стосується й найновітнішого інтуїтивного підходу в умовах "інтернетівської" економіки. Насправді — це системно-інтуїтивний підхід, що грунтується на заміні операційних досліджень інтуїтивними методами прийняття рішень як найбільш відповідними швидкості зміни ситуацій на
ринку попиту.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія системно-екологічного підходу“ на сторінці 2. Приємного читання.
