Рослинний та тваринний світ. Ці об'єкти довкілля є найбільш вразливими з огляду на економічні інтереси суспільства. Гострота проблеми особливо відчувається на початку XXI ст.
Тут міжнародно-правові акти в найбільш загальному вигляді можна звести до трьох груп. Першу формують ті, які регулюють спільні питання охорони тваринного й рослинного світу, а другу і третю, відповідно, відносини з охорони рослинного і тваринного світу.
Основними у першій групі є Конвенція про збереження фауни і флори в їх природному стані 1933 р., Конвенція про охорону природи та збереження тваринного світу в Західній півкулі 1940 р., Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, які перебувають під загрозою зникнення 1973 р., Конвенція про охорону дикої фауни і флори та природного середовища їх перебування і Європі 1978 р., Конвенція про охорону природи в південній частині Тихого океану 1986 р., Конвенція про болотисто-водні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином як місце перебування водоплавних птахів 1971 р. Найбільш комплексно із врахуванням попереднього досвіду співробітництва, характеру існуючих проблем та перспектив їх вирішення держави узгодили свої позиції в Конвенції про біологічну різноманітність 1992 р. Тут зокрема, наголошується, що збереження біологічної різноманітності є загальний і основним завданням міжнародної спільноти.
Другу групу формують договори та угоди щодо охорони рослинного світу. В 1992 р. відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку яка схвалила Принципи для глобального консенсусу щодо раціонального використання, збереження та освоєння всіх видів лісів. У 1951 р. ухвалено Міжнародну Конвенцію щодо захисту рослин, а в 1959 р. укладено Угоду про співробітництво в застосуванні карантину рослин, а в та їх охороні від шкідників. Ще пізніше (1983 р.) була ухвалена Міжнародна Угода про тропічну деревину.
Нарешті, до третьої групи належать договори щодо охорони та захисту тваринного світу. Найбільш важливими тут є Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин 1979 р., європейська Конвенція щодо захисту тварин при міжнародних перевезеннях 1968 р., Міжнародна Конвенція про регулювання китобійного промислу 1946 р., Угода про збереження білих ведмедів 1973 р., Міжнародна Конвенція про охорону птахів 1950 р., Конвенція про охорону тюленів Антарктики 1972 р., Конвенція про збереження лосося в північній частині Атлантичного океану 1982 р., Міжнародна Конвенція про збереження атлантичного тунця 1979 р., Вашингтонська Конвенція про збереження ресурсів минтаю і управління ними в центральній частині Беринговою моря 1994 р., Угода про охорону малих китів Балтійського і Середземного морів 1992 р., тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правова охорона окремих об'єктів довкілля“ на сторінці 2. Приємного читання.
