Контроль у галузі охорони довкілля (екологічний контроль) є однією з важливих функцій державного управління, що здійснюється уповноваженими органами за певними правилами процедури. Полягає він у перевірці дотримання чинного законодавства про довкілля усіма суб'єктами правових відносин.
Основним завданням екологічного контролю є забезпечення додержання вимог законодавства про довкілля всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами.
Екологічний контроль іноді ототожнюють з моніторингом довкілля. Однак, це зовсім не так, хоч йдеться про близькі за змістом, але різні за завданнями та методами здійснення функції управління у сфері охорони довкілля. При здійсненні екологічного моніторингу спостереження ведеться за станом довкілля та виявляються чинники його погіршення й деградації. Отриманні при цьому відомості можуть бути використанні при здійсненні контролю. Натомість контроль полягає у виявленні факторів негативного впливу на довкілля внаслідок порушення суб'єктами природокористування законодавства про охорону довкілля, фіксації таких порушень та застосуванні до правопорушників відповідних заходів впливу. Тобто при здійсненні моніторингу його об'єктом виступає довкілля, а при здійсненні контролю таким є діяльність суб'єктів природокористування.
Закон України "Про охорону навколишнього середовища" закріплює два основних види екологічного контролю: державний та громадський. Крім того виділяють ще відомчий та виробничий екологічний контроль.
Державний екологічний контроль здійснюється Радами, їхніми виконавчими й розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими державними органами. Йому, зокрема, підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, а також стан самого довкілля.
За суб'єктами здійснення державний екологічний контроль можна поділити на самоврядний, власне державний і відомчий.
Державний екологічний контроль здійснюється органами спеціальної компетенції, для яких контрольна функція є основною. Таким органом передусім є Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, перебуває у складі Міністерства екології та природних ресурсів України і йому підпорядковується. Держекоінспекція діє на підставі Положення про неї, що було затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 17 листопада 2001 р.
Основним завданням Держекоінспекції с здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону довкілля, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.
Для здійснення своїх завдань і функцій Держекоінспекція наділена широкими повноваженнями. Зокрема, державні інспектори мають право:
• обстежувати в установленому порядку підприємства, установи організації інші об'єкти з метою перевірки додержання ними екологічного законодавства;
• обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ, організацій та експлуатацію об'єктів і подавати Міністерству екології та природних ресурсів України пропозиції про припинення їх діяльності у разі порушення ними екологічного законодавства;
• перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи, тощо);
• складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;
• давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;
• доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ або виконавчих комітетів сільських, селищних рад, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці вчинення порушення);
• передавати до правоохоронних органів матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
• залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками), до розгляду питань, що належать до її повноважень;
• зупиняти транспорті засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місяцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;
• призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів України зразка;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічний контроль“ на сторінці 1. Приємного читання.
