Система екологічного права – це відповідним чином структурно об'єднані елементи, що утворюють відповідну галузь права. Система екологічного права – досить складне правове утворення, що зумовлене складністю і об'ємністю відносин, які регулюються даною галуззю, характеризується своїми закономірностями та тенденціями розвитку і не є сталим, закостенілим утворенням. З розвитком екологічних відносин, законодавства в цій галузі система може видозмінюватись, наповнюватися новими змістовими елементами.
Елементами екологічного права як галузі права виступають під- галузі, інститути, підінститути та норми права, які в свою чергу об'єднані в Загальну, Особливу та Спеціальну частини.
Загальна частина екологічного права охоплює інститути, що містять найбільш важливі положення, які мають спільний характер для цієї галузі.
У Загальну частину входять такі інститути:
• право власності на природні ресурси;
• право природокористування;
• екологічні права та обов'язки громадян;
• правові механізми управління в галузі охорони довкілля;
• екологічна експертиза;
• економічний механізм у галузі охорони навколишнього природного середовища;
• правове забезпечення екологічної безпеки;
• юридична відповідальність в галузі охорони довкілля.
Особлива частина містить норми, які регулюють окремі види екологічних відносин з урахуванням специфіки окремих природних об'єктів.
В Особливу частину входять такі підгалузі та інститути:
• земельне право;
• надрове право;
• водне право;
• лісове право;
• фауністичне право;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система екологічного права“ на сторінці 1. Приємного читання.
