Зміст екологічних досліджень узгоджується між зацікавленими сторонами на етапі визначення обсягу АЕВ. Аналіз економічного впливу виконується замовником проекту. Результати надаються у рамках Звіту з АЕВ, типовий зміст якого включає наступне: Резюме; 1) опис контексту проекту (мета і необхідність реалізації проекту; нормативно-правова база й організаційна структура; історія проекту, включаючи розглянуті альтернативні варіанти); 2) опис проекту; 3) опис існуючого стану навколишнього середовища (кліматичні умови; геоморфологія і геологія; якість поверхневих і підземних вод; ландшафти; біотичні ресурси; якість повітря; шум; соціально-економічні й культурні питання); 4) опис і оцінка значимих чинників впливу на стан довкілля (впливи, пов'язані з будівництвом; впливи, пов'язані з експлуатацією; визначення ключових чинників невизначеності й відсутніх даних; порівняння впливів, пов'язаних з реалізацією альтернативних варіантів, включаючи варіант "нічого не робити"; підсумковий аналіз впливів альтернативних варіантах); 5) опис заходів зі зниження негативних впливів і/чи заходів зі збільшення екологічних вигод; 6) приблизний план екологічного моніторингу (моніторинг на етапі будівництва; моніторинг на етапі експлуатації). До складу звіту може включатися низка технічних й інших додатків. На цьому етапі замовником проекту і банком обговорюється перелік умов надання фінансових коштів, у якому дається короткий опис майбутньої угоди про надання фінансових коштів, структури, основних термінів і характеристик пропонованого до реалізації проекту, а також вимог, визначених у результаті проведення ЕО. Після цього проводиться екологічна перевірка проекту (грунтується на результатах АЕВ і/чи інших екологічних досліджень, результатах консультацій із громадськістю і відвідувань об'єктів, які могли проводитися фахівцями-екологами банку), результати якої оформляються у вигляді Акту екологічної перевірки (АЕП). Короткий варіант АЕП включається у Меморандум про заключний розгляд, який повинен містити: поточний стан проекту з погляду охорони здоров'я і безпеки людей, а також стану довкілля; потенційний екологічний вплив проекту, який буде фінансуватися банком; зведений план природоохоронних заходів і результат одержання необхідних погоджень від органів влади і контролюючих організацій; позитивний ефект від проекту для довкілля; результати проведення консультацій із громадськістю. Меморандум разом з АЕП надається на розгляд Комітету банку з фінансових операцій. Під час остаточного розгляду проект може бути відхилений з екологічних міркувань, якщо він пов'язаний зі значними екологічними проблемами чи якщо у рамках проекту вирішення екологічних проблем достатньою мірою не передбачено. Після заключного розгляду може бути рекомендоване внесення деяких змін у документацію, яка стосується довкілля, а також може знадобитися підготовка додаткової документації. Остаточне рішення щодо проекту приймається під час затвердження Радою директорів ЄБРР.
Порівняємо вимоги до ЕО в Україні, ЄС та ЄБРР. Перед тим як приступати до здійснення тієї чи іншої діяльності в Україні, замовник проекту повинен звернутися за офіційним дозволом. ЕО (складається із процедур ОВНС і ДЕЕ) є частиною процедури одержання такого дозволу. ЕО планованої діяльності, яка проводиться згідно ЄБРР, істотно різниться у змістовній частині залежно від типу проекту і, значить, від рівня впливу цього проекту на стан довкілля. ОВНС виконується для всіх проектів, які можуть суттєво впливати на стан довкілля. Мета АЕВ, позначеної ЄБРР, – надання достатнього обсягу екологічної інформації для того, щоб Рада директорів мала можливість дійти висновку, чи є планована діяльність адекватною з погляду її екологічних наслідків, і прийняти рішення про затвердження чи відмову з надання фінансових коштів для здійснення проекту з екологічних міркувань. Згідно Директиви з АЕВ ЄС замовник проекту повинен звернутися за дозволом на здійснення планованої діяльності, якщо вона буде суттєво впливати на стан довкілля. Відповідно до вимог ЄБРР і ЄС проведення АЕВ необхідне у випадку реалізації великих проектів, а також проектів, які будуть реалізовуватися в екологічно уразливих районах. Українське законодавство чітко не виділяє категорій діяльності, для яких необхідне виконання ЕО. Воно передбачає, що при проведенні ОВНС потенційні впливи на довкілля будь-якого виду діяльності повинні розглядатися для того, щоб максимально зменшити негативний вплив проекту.
Українські процедури проведення ОВНС і ДЕЕ грунтуються на принципі презумпції потенційної екологічної небезпеки планованої господарської діяльності (будь-яка планована діяльність є об'єктом ЕО). Наше законодавство не дає чітких вказівок і критеріїв стосовно необхідного ступеня деталізації ОВНС, хоча на практиці щодо видів діяльності, які навряд чи можуть завдати серйозної шкоди навколишньому середовищу, може застосовуватися спрощена процедура проведення ОВНС. На відміну від українського законодавства ЄБРР надає перелік видів діяльності, що вимагають проведення АЕВ (діляться на категорії А, В, С залежно від значимості їх наслідків для довкілля), і ступінь деталізації оцінки, що необхідна для кожної категорії, чітко визначена в екологічних правилах Банку. Між процедурами визначення обсягу ЕО, що передбачені українським законодавством та правилами ЄБРР і ЄЄ, істотних відмінностей не спостерігається. Всі вони передбачають здійснення наступних обов'язкових заходів: підготовка висхідної інформації про плановану діяльність (включаючи місце розташування й опис проекту) з визначенням впливу на стан довкілля цієї діяльності та вивчення раніше зібраних даних; визначення недоліків у висхідних даних; інформування громадськості, про плановану діяльність; підготовка і проведення громадських слухань; підготовка звіту про результати громадських слухань; розробка технічного завдання на виконання екологічної оцінки. Звіт з АЕВ (і український том ОВНС) повинен готуватися відповідно до Технічного завдання, підготовленого на етапі визначення обсягу АЕВ. Типовий зміст і формат Звіту з АЕВ і розділу з ОВНС різняться небагато. Проте відмінності в практиці підготовки звітів з ОВНС мають важливе значення. Зокрема, не всі українські проекти розробляються за участі громадськості, оскільки процедура її участі недостатньо розвинена, а іноді повністю ігнорується. Остаточне рішення відносно планованої діяльності є заключним етапом процедури проведення АЕВ відповідно вимог ЄБРР. За українським законодавством це рішення приймається при проведенні ДЕЕ, яка йде за ОВНС, що робить процес ЕО більш бюрократичним. Відповідно до вимог ЄБРР повинні дотримуватися всі встановлені вимоги у частині проведення громадських слухань, що діють у країні проекту. Окрім цього, замовники повинні дотримуватися інструкцій Банку щодо участі громадськості й поширення інформації. При виявленні на будь-якому з етапів спорудження об'єктів додаткових чинників, що призводять до зниження рівня безпеки, погіршення стану довкілля чи тягнуть за собою інші несприятливі наслідки, державний орган, який прийняв рішення про їх спорудження, зобов'язаний скасувати прийняте ним рішення (припинити, чи призупинити будівництва).
Головним результатом екологічної оцінки на будь-якій стадії проходження проекту є облік екологічних чинників у процесі прийняття рішень з планованої діяльності. Інвестором чи розробником приймаються передпроектні й проектні рішення різного рівня, які коректуються згідно проміжних і остаточних результатів ОВНС (наприклад, у підсумку порівняльного аналізу альтернативних рішень тощо). Рішення про можливості здійснення планованої діяльності в цілому у тому вигляді, який запропонований ініціатором діяльності, завжди приймається державним органом, нерідко у формі видачі відповідного дозволу. Це рішення представляє компроміс – крапку всередині трикутника у координатах: "витрати на реалізацію проекту"; "компенсація збитку довкілля"; "розвиток соціальної сфери". Компроміс може бути досягнутий не тільки шляхом оптимізації еколого- економічних аспектів, але й при обліку позитивних змін у соціальній сфері, тобто здійснення проекту, пов'язаного зі значним впливом довкілля, але який сприяє вирішенню важливої соціальної проблеми, може бути визнано доцільним. Фундаментальною вимогою є положення про те, що загальне рішення про здійснення планованої діяльності не може бути прийняте до того, як ОВНС буде підготовлений і переданий органам, що відповідальні за прийняття такого рішення. Ці органи повинні враховувати інформацію, що міститься в ОВНС і в додаткових матеріалах екологічного обгрунтування (наприклад, звіт про участь громадськості, який не включений в ОВНС), а також результати контролю якості екологічних оцінок.
Найбільш поширеним формальними методами прийняття рішень є: перевірка відповідності екологічним стандартам; за допомогою цього методу неможливо врахувати унікальні місцеві умови, думки зацікавлених сторін, кумулятивних впливів і впливів, що не регулюються стандартами); аналіз економічної доцільності (екологічні й інші наслідки проекту виражаються у грошовій формі з метою підрахунку "загальної вигоди проекту"; обмеження застосовуваності методу пов'язані з технічною неможливістю розрахувати низку впливів у грошовій формі (наприклад, акустичних) і з труднощами оцінки "ефектів розподілу", внаслідок яких "вигоди" від проекту дістаються одним соціальним групам, а "втрати" несуть інші групи); методи експертної оцінки (застосовуються найширше при наявності явних критеріїв прийняття рішень, проводяться консультації із зацікавленими сторонами, експерти й радники мають відповідну кваліфікацію і досвід, а ухвалені рішення підтверджуються формальним обгрунтуванням). У багатьох національних системах ЕО вимагається оприлюднення рішення, чинників і міркувань, покладених у його основу. Цей прес-реліз включає: виклад рішення; перелік врахованих альтернатив із зазначенням оптимального варіанта; соціальні, екологічні й економічні чинники, які розглядалися у процесі ухвалення рішення; короткий опис запланованих природоохоронних заходів зі зменшення і запобігання впливу.
Державна екологічна експертиза
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
