• завдання розташовуються в плані їх ускладнення: назва, зовнішній вигляд, умови існування, засоби і способи живлення (для рослин потреба в екологічних факторах), граматичні завдання зі звукоаналізом слова-назви, математичні завдання на лічбу голосних і приголосних звуків;
• у завдання входять вправи різної складності від готових зразків-відповідей до варіантів повної самостійності у пошуках відповідей, що під силу дітям старшого дошкільного віку;
• пошук відповідей постає перед дитиною не в абстрактній формі, а у вигляді малюнка або написаного слова-назви;
• більшість ігор не вичерпується варіантом відповіді, а допускає широку різноманітність варіантів у межах основних понять, якими оволодівають діти;
• ігри-ребуси дають змогу кожній дитині самостійно шукати розв'язання завдань відповідно до її можливостей, постійно удосконалюючи їх.
Екологічне виховання забезпечує уже на етапі дошкільного дитинства осягнення сутності природи. Водночас із її науковим вивченням існує практика споживання внаслідок взаємодії з природою. У дошкільному закладі сільської місцевості регулятором поведінки і праці дитини не завжди є відчуття краси довкілля. Актуальні побутові потреби зумовлюють зазвичай утилітарні підходи в оцінці об'єктів природи – рослин і тварин, які спонукають на селі до виникнення ефекту прагматичного звикання (проти міських дітей, які позбавлені можливості щоденного контакту зі світом живої природи). Дитяча оцінка природи зумовлена, насамперед, корисністю її об'єктів для задоволення щоденних потреб дитини і членів її сім'ї.
Розвиток і динаміку вищезазначених мисленнєвих механізмів стимулює емоційно-образне сприймання і безпосередня праця з об'єктами природи. В умовах сільського дошкільного закладу догляд за тваринами і рослинами є найпоширенішим її різновидом. У процесі трудових дій (догляд за рослинами кутка природи, городу, квітника, саду та ін.) діти спонтанно демонструють екологічні знання, ілюструють мотивацію своєї поведінки, ставлення, взаємовідносини. Суттєвою, з нашого погляду, є ініціативність, яку виявляють діти в праці, а також самостійність (проти міських дітей). У сільських дошкільних закладах діти сміливо діють з об'єктами природи, активно пояснюють: що і звідкіля береться; чому слід діяти саме так; що не слід робити і т. д. Спрацьовує життєвий досвід пізнання природи за участю батьків, що зумовлює прагматичність мотивації, утилітарно-споживацьке ставлення до неї. Оскільки це загалом гальмує формування екологічної свідомості, успіх роботи вихователя залежить від екологізації праці дітей у природі й дотично до цього мотивацію: не лише повідомлення дітям певного обсягу знань, стимулювання оволодіння уміннями й навичками, а, передусім, якомога яскравіший вплив на емоційно-почуттєву та дієво-вольову сфери.
Екологізація праці дітей передбачає варіативність пошуку не лише її організаційних форм, а, насамперед, засобів із чітко вираженою гуманістичною виразністю.
Спрямовувати працю дітей необхідно з позицій цілісної системи, практичних вмінь і навичок екологічного змісту, забезпечивши їх тісний зв'язок зі знаннями різних видів діяльності. Систему таких умінь і навичок створюють: дотримання правил поведінки у спілкуванні дітей з природою, оцінка навколишнього середовища, планування і проведення різних заходів з метою його пізнання.
Трудова діяльність дітей у природі має багатий досвід, а управління нею передбачає її максимальну екологізацію.
Ефективній екологізації праці дітей сприяє застосування в кожному конкретному випадку теоретичних знань про вплив екологічних факторів на розвиток живої природи, пояснення з їх допомогою взаємозв'язків і взаємозалежностей, доступних для їх сприймання. Однак, засвоєні теоретичні уявлення і поняття сриятимуть екологізації праці дітей за умови їх цілеспрямованого введення у зміст навчальної діяльності. Теоретичною основою є систематизовані знання дітей про світло, тепло, вологу і поживність ґрунту (середовище), сезонні зміни у живій природі і під впливом змін у неживій, вплив праці людини тощо. Виконання дітьми практичних завдань, передбачених програмою дошкільного закладу, сприяє глибшому осмисленню ними теоретичних знань, тобто все відбувається у неподільному взаємозв'язку. Найперспективнішими у напрямі екологізації в ці роки, проти розглянутих вище виступають два види праці дітей дошкільного віку: праця у природі і ручна праця.
Розглянемо можливості ручної праці з метою надання їй ознак екологізованої діяльності, в якій діти засвоюють не лише узагальнені способи дій як передумову розв'язання конкретно-практичних завдань, а й значно поглиблюватимуть свої знання про природний матеріал. Своєрідність ручної праці полягає в тому, що при відповідній побудові навчального матеріалу (водночас із засвоєнням великого обсягу фактичних знань) вона може підвищувати ефект усього навчально-виховного процесу дошкільної установи внаслідок використання засвоєння навичок у різних видах діяльності.
Вимоги до підбору матеріалу з погляду екологічного виховання необхідно розглядати, виходячи з їх розвивальної функції. Якщо під час пошуково-дослідної діяльності діти поглиблено розглядають властивості природних об'єктів і явищ, їм даються елементарні наукові знання, що пояснюють явища, а також деякі властивості, що дають змогу їх використовувати, то під час ручної праці значна частина знань становитиме основу елементарних навичок, якими вони оволодівають. У цьому й виявляється специфічний розвивальний ефект набутих знань.
Отже, для того, щоб розвивальний ефект знань підтримувався на належному рівні, вихователеві необхідно, по-перше, добирати матеріал для використання з різних природничих об'єктів та явищ; по-друге, він повинен допомогти дітям опанувати вмінням і навичками використання певних знарядь праці спеціального призначення. Урізноманітнення природничого матеріалу допомагає швидше узагальнювати певні розумові операції, забезпечувати перенесення того чи іншого способу дії на новий об'єкт, яким оволодіває дитина в дещо змінених умовах. При цьому вона швидше опановує навичками аналізу кожного об'єкта чи явища природи у їхніх взаємозв'язках, чим забезпечується розуміння науково достовірних ознак, що виділяються у певних групах об'єктів, об'єднаних узагальнюючими поняттями.
Поєднання характерних для дошкільного віку таких видів діяльності дає дітям змогу повніше пізнати екологічні уявлення і знання в реальному житті, активно ними оперувати.
Результата аналізу теоретико-методологічних поглядів про вплив праці на формування особистості загалом і порушеного нами аспекта зокрема переконують, що педагогічна думка досліджує їх перманентно. Уже екологізм поглядів Я.А. Коменського на дитину як на частку природи (радив розвивати її та залучати творити) передбачав оптимальне використання праці в природі, тобто діяльності, яка переносить вихованців на якісно вищий щабель (див. Додаток В, Д, Е).
ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проекологічний зміст, різних видів діяльності дітей у ДНЗ“ на сторінці 5. Приємного читання.
