Проекологічний зміст, різних видів діяльності дітей у ДНЗ

Еко-око: дошкільник пізнає світ природи

• функції окремих методів роботи з вихованцями і ті методичні прийоми, що стимулюють і спрямовують діяльність дітей, сприяють виникненню і закріпленню їх достовірних знань на основі узагальнення і систематизації;

• можливості кожного із засобів та методику роботи з ними у різних вікових групах в обсязі різних конкретних методик (розвитку мови, формування елементарних математичних уявлень, зображувальної діяльності тощо).

Утворення елементарних екологічних уявлень і формування на їхній основі понять, тобто перехід дітей від конкретно-образного до словесно-логічного мислення, висувають перед вихователем низку завдань: добирати доступний зміст знань відповідно до провідних форм мислення, коли вони

водночас викликають у дитини необхідність постійно шукати нові способи пізнання, тобто йти шляхом самовдосконалення.

Практична взаємодія дітей з об'єктами і явищами природи дає вихователеві зворотню інформацію – засвідчує наявність у них вже оформлених елементів соціальної активності, позитивно-емоційних відношень.

Природне довкілля для старших дошкільників – це, насамперед, неподільна єдність живого й неживого. Однак, для екологічного мислення на основі цілісного підходу (холістичного) важливо кожен об'єкт вивчити не лише з погляду його цілісності, а й взаємообумовленості факторами впливу із довкілля його існування. Таке осягнення дитиною природи передбачено програмою на основі формування понять “жива природа” і “нежива природа”.

Формування наукових уявлень дітей, як структурних компонентів означених понять відбувається в навчальній діяльності відповідно до чіткої мети. Вона визначає зміст навчання та його прикінцеві результати, а також процес – взаємодію педагога з дітьми, повідомлення інформації, її засвоєння та відтворення. Екологізація навчальної діяльності зумовлює потреби педагога щодо пошуку оптимальних умов і засобів, а також видів діяльності задля досягнення мети.

Процес навчання дітей згідно наведених нами програм визначаємо як досить складний за змістом і за структурою, адже його екологізація передбачає, насамперед, її розуміння педагогом в руслі наукової теорії. Натомість спеціальна підготовка вихователів дошкільних закладів до здійснення екологічного виховання дітей в різних видах діяльності все ще перебуває на етапі дослідження. Опис самої методики екологізації навчальної діяльності подаємо на тлі ознайомлення дошкільників з природою і введення в цей процес лише елементів екологізації, які вже почасти досліджені.

Скажімо, формування розуміння своєрідності живого в світі природи надзвичайно важливе, хоча цей процес складний і дуже суперечливий. На прикладі його характеристики і механізмів проілюструємо роботу вихователя. Він опирається на знання, якими вже оперує дитина, активізуючи емоційний та дійово-практичний фактори. Саме поняття життя виходить за межі розуміння дошкільників. У біології це позначення способу існування живого організму, якому притаманний обмін речовин між ним і навколишнім середовищем. Організм задовольняє свої потреби у життєво необхідних для нього речовинах шляхом їх споживання з середовища існування. Діалектично існуючі два процеси – асиміляція і дисиміляція неподільні в часі й функціонують як взаємозумовлюючі (закінчення одного з них означає перехід у протилежний стан неживе).

Оскільки прояви цих процесів у рослин і тварин неоднакові (зелені – автотрофи, тварини – гетеротрофи), існування живого можливе лише за умов обміну речовин із середовищем, то саме ці ознаки і є основними у демонструванні єдності організму з середовищем свого буття.

Спираючись на розроблені методичні посібники, дітям слід пояснити, що існуючи в різних середовищах, організми упродовж всієї історії з часу виникнення виробили певні адаптації (пристосування). Це перша особливість живого, її варто пояснити у зв'язку з іншою – особливістю самовідтворення. Суть другої – привласнення із середовища речовин, які за хімічним складом суперечать його змістові, але організм перетворює їх у тотожні собі. Внаслідок цього виникає енергія, що використовується для росту і руху живого. Рух є третьою властивістю (механічний – пересування і рух як розвиток), з якою було рекомендовано знайомити дітей.

Маючи суттєві розбіжності свого виявлення у рослинних і тваринних організмах, у біологічній сутності, рух зумовлюється подразненням. Рух тварин ілюструється їх пересуванням у просторі: ходьба, біг, політ, плавання, а рух рослин – це спрямованість росту: геліотропний рух (демонстрування рослин – барометрів за реакцією на сонячні про мені) та гетеротрофний (спрямованість деяких рослин у середовище існування: корінь, стебло тощо, з метою привласнення екологічних факторів: вологи, поживності грунту та ін.).

Обмін речовин не є незмінний. Взаємодіючи із середовищем, його якісні зміни зумовлюють стани і стадії, через які проходить розвиток організму, що вирізняється послідовними морфологічними, біохімічними і фізіологічними змінами впродовж всього життя. Саме це і відрізняє його від інших процесів.

Отже, сукупність послідовних морфологічних і фізичних змін є чітко індивідуальна особливість, що тісно пов'язана з кількісними (ріст) і якісними (диференціювання) перетвореннями. Кількісні зміни – збільшення об'єму організму, якісні – новоутворення нових органів та їх функцій. Процеси діють у неподільній єдності: ріст – диференціювання – подальший ріст. В єдності з ростом перебуває розмноження – утворення організмом нових видів, збільшення їх кількості на Землі, забезпечення безперервності життя.

Необхідні ознаки живого, його зв'язку з середовищем – харчування, дихання, виділення і рух – засвідчують неподільність понять: живе, живий організм, жива природа.

У цьому зв'язку увиразнюється зміст поняття, яке має пряме відношення до означення рослин і тварин як живих організмів.

Дітям слід показати об'єкт природи з числа живих організмів, пояснити у доступній формі ту чи іншу особливість поняття зрозуміло для засвоєння.

Екологізація такого виду діяльності з об'єктами природи вимагає від вихователів чіткого орієнтування на всі сфери особистості, зокрема на дієво-практичну, адже відсутність чуттєвого сприйняття утруднює формування чітких уявлень дітей.

Розглянемо можливості дітей дошкільного віку в засвоєнні знань про ріст і розвиток живого організму з демонстрацією ознак його варіативності та збереження. У будь-якому конкретному явищі (наприклад, розвиток живця бегонії, пуголовка жаби та ін.) вони виступають у єдності. Звідси сприймання дітьми розвитку живого пов'язане з розумінням ними варіативності ознак (скажімо, рослина може змінюватись, залишаючи незмінною свою сутність).

В екологізації видів діяльності, необхідних для екологічного виховання, створення належного матеріального природного довкілля дошкільного закладу слід розглядати за умови, що дає змогу добирати найефективніші форми організації пізнання природи і методи взаємодії з її об'єктами та явищами. Наступною була умова щодо вміння педагога добирати найефективніші методи пізнання природи та методи засвоєння дітьми знань про неї. З погляду на зміст, мету і завдання екологічного виховання поряд із традиційними спостереженнями вихователю радимо організовувати і проводити пошуково-дослідну діяльність, яка найбільшою мірою ознайомлює дитину з проблемою, стимулює активність та допитливість, уможливлює самостійні “відкриття” в природі. Під час досліду дитина сама виконує пізнавальне завдання, спрямоване на досягнення мети; застосовує уже наявні знання, вміння і навички, виконує різні перетворювальні дії, знаходить правильні шляхи розв'язання завдань із варіативністю їх змісту і ознак.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проекологічний зміст, різних видів діяльності дітей у ДНЗ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ВІД ЕКОЛОГІЇ – ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ З РАННЬОГО ВІКУ

  • Методичні стратегії проекологічної освіти сучасних дітей

  • Орієнтовний перелік об'єктів для спостереження під час цільових прогулянок у природу

  • Смак

  • Вода

  • Природа рідного краю

  • Сезонні явища у світі рослин

  • Весна

  • Літо

  • Невже діти різних країн п'ють різне молоко?

  • Що треба пити, аби швидше бігати?

  • Як молоко потрапляє на стіл?

  • Хто любить пити айран на сніданок?

  • Як же правильно приготувати чай?

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПРОЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

  • Життєвий простір дитини дошкільного віку: екологічний вимір

  • Проекологічний зміст, різних видів діяльності дітей у ДНЗ
  • ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

  • Програма організації проекологічного виховання дітей у ВНЗ

  • В. Екологічна програма харчування дітей

  • Д. Проекологічна співпраця з батьками вихованців ДНЗ

  • Програмне забезпечення проекологічної освіти в дошкільному навчальному закладі

  • В. Діяльність, яка стимулює розвиток творчої активності й естетичного сприйняття природи

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Чотирьохрічні діти

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Програма діяльності з дітьми п'ятирічного віку

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Ліс

  • Програма діяльності з дітьми шестирічного віку

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Рослини

  • Основні форми проекологічної освіти дітей від трьох до шести років

  • Зміст комплексних і тематичних видів діяльності для дітей п'ятирічного віку

  • Зміст комплексних і тематичних видів діяльності для дітей шестирічного віку

  • ВИКОРИСТАННЯ ТАЄМНИЦЬ ПРИРОДИ В ПРОЕКОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ ДІТЕЙ

  • Рекомендації для педагогів

  • Взаємозв'язки організму з місцем свого буття (існування)

  • Розділ 1. Ключі до природи

  • Тема 2. Вчіться шкодувати і берегти!

  • Тема 3. Не втомлюйтеся дивуватися!

  • Тема 4. У гостях у зеленого друга

  • Знай, люби і бережи природу

  • Тема 2. Погодуйте птахів узимку!

  • Тема 3. Де живуть мешканці природи?

  • Тема 4. Зелена аптека, або якщо подивитися на природу поглядом лікаря

  • У дружбі й злагоді з природою

  • Тема 2. Рослини під нашим захистом

  • Тема 3. Про що співають птахи?

  • Тема 4. Бесіда про те, як не можна ставитись до братів наших менших!

  • Ми вчимося у природи

  • Тема 2. Подорож у світ краси...

  • Тема 3. Земля – наш спільний дім!

  • Тема 4. Заповіді юних захисників природи, або бесіда про те, як потрібно поводитися в природному довкіллі