Мета: розвивати інтерес дітей до життя птахів, зокрема, до впізнавання їхніх голосів; уміння вслухуватися в їхні звукові сигнали.
Обладнання: записи “Голосів птахів”, опудала і таблиці із зображенням птахів, що живуть в оточенні людини: горобець, ворона, грак, сорока, синиця, шпак, ластівка та ін.
Методичні рекомендації
Бесіда проводять наприкінці березня – на початку квітня. Це найсприятливіший час для пробудження інтересу дітей до голосів птахів.
Надворі – весна. Виблискує і пригріває сонце, триваліший день. Серед зимуючих птахів починається пожвавлення. У ясні сонячні дні в лісі і в парку повітря наповнюється дзвінкими пташиними голосами. Під сонячним теплом шумлять зграйки будинкових горобців, по-весняному починає скрекотати сорока, веселіше барабанять дятли...
Настрій у зимуючих птахів змінюється. Вони частіше чистять пір'я, купаються у весняних калюжах, після зимової перерви починають співати синиці (взимку вони не співають, а тільки тривожно перегукуються, побачивши ворога). Із появою перших прогалин з-під снігу починається приліт птахів, що зимували далеко від рідних місць. Він обумовлений часом появи їжі. Тому повертаються додому птахи в чіткій послідовності: спочатку – зерноїдні (оголилися бур'яни), за ними – водоплавні, пізніше за всіх – комахоїдні.
Далеко від рідних місць птахи не співають і не в'ють гнізда. А коли повертаються додому – невгамовними голосами починають дзвеніти наші ліси, поля, сади і парки.
З усіх тварин птахи та деякі жаби видають мелодійні й приємні для людського слуху звуки. Звичайно, не усі звуки птахів можна віднести до співу, проте, звуки неспіваючих птахів, наприклад, дятла, зозулі, ворони не викликають особливого роздратування і занепокоєння.
Голоси багатьох птахів не підлягають точному відтворенню за допомогою букв і складів. Хоча багато натуралістів намагалися записувати їх у вигляді людських фраз (дрізд, грак, зозуля, бекас, дятел).
Більшість співочих птахів легше почути, ніж побачити. Тому дуже важливо вчити дітей визначати птахів за голосами. Світ, що оточує людину, повний звуків і серед них особливе місце займають звукові сигнали пернатих, які можуть багато про що розповісти спостерігачеві, особливо про своє життя. Отож, потрібно з дитинства розвивати звичку дітей вслухатися в голоси птахів, їхню інтонацію, щоб отримати різноманітну інформацію про того, хто співає або кричить. Чим він заклопотаний? Яке його самопочуття?
Очевидно, що до проведення цієї бесіди має бути накопичений певний запас звукових вражень дітей від співу птахів. І педагогові необхідно ненав'язливо, але наполегливо звертати увагу та інтерес на прослуховування пташиних голосів: звернути увагу, як змінилося цвірінькання горобців порівняно із зимовим; порівняти голоси ворони і грака; прислухатися до співу шпаків, що зайняли шпаківні біля будинку; як переговорюються між собою великі синиці і т.д.
Цей інтерес можна підкріплювати відповідним оформленням стендів друзів природи – на ньому вивішувати завдання для добору загадок, прислів'їв і прикмет, в яких відображено спостереження людей за голосами птахів; список книг дитячих письменників-натуралістів з уривками, які поза сумнівом викличуть у дітей інтерес (підберіть самостійно).
Дати завдання – перевірити прикмети про погоду, в яких птахи, їхні голоси є провідниками:
Галки тепла накричали.
Ранньої весни щебетання жайворонка – до гарної погоди.
Розворкувалися голуби – буде гарна погода.
Стрижі літають низько з криками – до дощової погоди.
Зяблик рюмає – до дощу.
Ворони каркають зграєю – взимку до морозу, влітку до негоди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Про що співають птахи?“ на сторінці 1. Приємного читання.
