Мета: розкрити перед дітьми Природу як храм краси: джерело натхнення поетів, письменників, музикантів, художників; розвивати почуття прекрасного, потребу дітей сприймати красу в природі і витворах мистецтва і самим створювати і берегти її.
Обладнання: ілюстрації, репродукції картин художників пейзажного жанру І. Левітана, І. Шишкіна, А. Саврасова, О. Куїнджі та ін.; ліричні твори письменників (уривки) і поетів про природу; предмети прикладного мистецтва і побуту: святкова хустка, посуд, піднос, іграшки; твори музики: дитячі пісні П.І. Чайковського, п'єси “Пори року”; увертюра “Світанок” до опери “Хованщина” М. Мусоргського; п'єса “Політ джмеля” з опери “Казка про царя Салтана” М. Римського-Корсакова та ін.
Методичні рекомендації
Призначення цієї бесіди особливе: адже почуття прекрасного – найбільший регулятор стосунків людини із навколишнім світом.
Якщо захоплення перед різноманітною красою природи не приходить до дитини в дитячі роки, то пізніше воно не прийде, оскільки естетичне почуття природи можна розвивати і формувати, коли складається духовний світ зростаючої людини. А це – старший дошкільний і молодший шкільний вік.
І ось чому в цьому віці так необхідно естетичне виховання дітей, навчання їх бачити красу природного довкілля і захоплюватися нею.
Усе прекрасне в природі осягає кожна людина індивідуально. Естетичне пізнання допускає можливість вчитися і навчитися красі. Відомо, що не усі люди виявляються здатними глибоко проникати у світ краси, і, щоб розплющити їм очі і вуха на цей світ, потрібна допомога вихователів, учителів, батьків, які оточують дітей. Розуміння природи повинно народжуватися як почуття, “адже чуттєва основа організму – це перший зв'язок, який зв'язує його зі світом Природи”.
Це естетичне почуття можна сформувати, навчаючи людину з малих років емоційному баченню, почуттю природи. Зовсім не просто навчитися це робити і не всі дорослі уміють правильно бачити і чути навколишній світ.
Природа наділила кожного з нас природним апаратом для естетичної насолоди красою форм, фарб, звуків, ароматів (вуха, очі, органи нюху, дотику), але ця здатність потребує, як і інша, розвитку.
Таким чином, на педагога покладається велика відповідальність за розвиток естетичної сприйнятливості дітей. “Якщо він не покаже дітям, як на весні жовтими вогнями цвіте верба в низинах; якщо не поведе їх в осінній ліс і не покаже чому і скільки поети присвятили йому прекрасних рядків, – зі школи виходить погано вихована людина: вона не вміє ані любити природу, ані правильно господарювати як помітив Василь Сухомлинський.
Показовим є наступний приклад. У Японії дітей від 6 до 16 років возять під час канікул країною і неквапливо показують її пейзажі, гори, долини, річки, водоспади, кольори, древню архітектуру і сучасні міста, наповнюючи дитячі душі глибокими емоційно-естетичними враженнями і формуючи у них перші поняття про природну красу. Всьому світу відома висока естетична культура японського народу, його зразкове уміння берегти красу рідної землі, облаштовувати її.
Цей приклад переконливо свідчить – все бере свій початок в естетичному розвитку дітей. Зневага естетичним вихованням призводить до того, що з школи виходять люди емоційно глухі і черстві, соціально-неповноцінні.
Природа є першоосновою всієї краси і величі. Отож, педагог систематично – на заняттях, уроках, на екскурсіях, під час спостережень – знайомить своїх вихованців з її красою в неживій природі, у світі рослин, тварин, людини. Він як би готує дитячі очі, щоб вони бачили, вуха – щоб правильно чули, органи нюху – щоб відчували різноманіття ароматів золотої осені, смарагдово-молодої зелені весни...
А на цій бесіді він як би підводить результати своєї роботи, а крім того, ще раз звертає увагу дітей на те, що природа – могутнє джерело мистецтва – музики, поезії, живопису і архітектури, без якої життя людини мізерне і нецікаве. Бесіду можна провести у формі драматизації. У такому разі педагог – ведучий, а діти – виконавці віршів, уривків з інших літературних творів, оповідачі про музику, картини художників – повинні заздалегідь підготуватися і вивчити ролі за попередньо складеним сценарієм.
Природно, що гармонійне злиття музики, слова і фарб – потужний стимулятор розвитку естетичної сприйнятливості дітей, посилення їх естетичної чутливості і чуйності.
Для проведення бесіди приміщення має бути відповіде ним чином оформлено – стендами, репродукціями, оснащено музичною технікою (магнітофоном або програвачем).
Хід бесіди
Вступна частина
– Діти, чи любите ви подорожувати? Зрозуміло, любите! А куди і як вам захотілось би здійснити свою подорож? Звичайно, подорожі бувають різними! Можна сісти в літак і полетіти до далеких невідомих земель. Але такі подорожі багатьом не доступні. Можна організувати таку подорож, яка всім доступна, дуже цікава і захоплююча. Ця подорож у світ краси природи і допоможуть нам її здійснити поети, письменники, музиканти, художники. Чому? Подумайте про це самі!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Подорож у світ краси...“ на сторінці 1. Приємного читання.
