Розділ 4. Екологізація економіки

Rp = Ri + Rп (4.1)

Споживання С складається з частини місцевої нетто-продукції виробництва Рс, що йде на споживання (потік продукції, що повертається в цикл виробництва і цикл вторинної продукції на схемі не показані), а також з частини місцевих біоресурсів Сп і продуктів, що імпортуються, Сi:

С = Рс + Сп + Сi,. (4.2)

Місцеві ресурси виробництва і споживання в сумі утворюють потік вилучення ресурсів з екологічної підсистеми:

Uп = Rп + Сп. (4.3)

Ефективність виробництва визначається відношенням Р/Rp, де Р = Рі + Рс, а відходність виробництва - відношенням [Кр - Р) /Rp = Wр/Кр.

Відходи виробництва Wр і споживання Wс поступають в навколишнє середовище як сума відходів економічної підсистеми:

W= Wр + Wс (4.4)

Частина з них Wа включається в біогеохімічний колообіг екологічної підсистеми, а інша частина - Wz - накопичується і розсіюється з частковим винесенням за межі системи.

Частина відходів потоку Wа піддається асиміляції і біотичній нейтралізації в процесі деструкції; інша частина після біологічної і геохімічної міграції приєднується до фракцій Wz і разом з ними піддається іммобілізації, розсіянню і винесенню.

Таким чином, частина відходів виступає як техногенне забруднення

М = К*W (4.5)

де К - загальний коефіцієнт агресивності або шкідливості відходів для системи.

В свою чергу шкоду, що наноситься забрудненням середовища об'єктами системи, можна представити як непряме вилучення частини ресурсів екологічної підсистеми, аналогічне Uп. Збиток, пов'язаний з забрудненнями, можна представити як:

Uт = LМ (4.6)

де L - інтегральний коефіцієнт залежності "забруднення - збиток".

Сума и = Uп + Uт є загальним збитком екологічної підсистеми, обумовленим її взаємодією з економічною підсистемою.

Співвідношення між проміжними і кінцевими потоками забруднень і їх сукупний шкідливий ефект залежать не тільки від їх маси і хімічного складу, але і від видового складу, біомаси, щільності реципієнтів, продуктивності і стійкості екосистеми, зокрема, по відношенню до техногенних впливів. Ці якості в найбільшій мірі залежать від вхідного потоку оновлення біогеохімічного колообігу Іі, його продуктивної ємкості N і масштабу деструкції D.

Колообіги обох підсистем ЕЕС утворюють разом свого роду технобіогеохімічний колообіг, а всю ЕЕС можна позначити як технобіогеоценоз. Для потоків речовини в ЕЕС можуть бути визначені константи рівноваги і швидкості, що дозволяє здійснити кінетичний аналіз системи і виявити умови її рівноваги і стабільності.

У збалансованій еколого-економічній системі сукупне антропогенне навантаження не повинне перевищувати самовідновного потенціалу природних систем.