Розділ 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Регіональні екологічні проблеми України

Ви є тут

Екологія

Важливим заходом зменшення шкідливих викидів в атмосферу є економія палива в теплових агрегатах. Досягнута вона може бути в результаті багатьох факторів: оптимізація процесів згорання палива, модернізація спалювальних апаратів, застосування нових схем автоматичного регулювання, нових технологічних режимів.

Паливно-енергетичний цикл АЕС передбачає добування уранової руди й вилучення з неї урану, переробку цієї сировини на ядерне паливо

(збагачення руди), використання палива в ядерних реакторах, хімічну регенерацію відпрацьованого палива, обробку й захоронення радіоактивних відходів. Усі складові цього циклу супроводжуються надзвичайно небезпечним забрудненням природного середовища.

Забруднення починається на стадії добування сировини, тобто на уранових рудниках. Після вилучення урану з руд залишаються величезні відвали слабо радіоактивних пустих порід - до 90 % добутої з надр породи. Ці відвали забруднюють атмосферу радіоактивним газом радоном, дуже небезпечним, який спричиняє рак легенів.

АЕС - це підприємство, яке поряд з електроенергією виробляє велику кількість надзвичайно небезпечних речовин. Відпрацьовані твели кілька років зберігаються на території АЕС у спеціальних басейнах з водою поки їх радіоактивність трохи знизиться, після цього їх у спеціальних контейнерах перевозять на фабрику для регенерації ядерного палива. Тут їх обробляють, вилучивши з них уран, що не "вигорів", і виготовляють нові твели.

Радіація має таку особливість: все, що стикається з радіоактивним матеріалом, само стає радіоактивним. Стають небезпечними для життя машини, контейнери, обладнання. Все це необхідно десь поховати на багато років. Але надійних методів зберігання радіоактивних відходів не існує. Радіацію не можна якось зупинити, вимкнути чи знищити - ці матеріали треба десь надійно і безпечно для біосфери зберігати сотні років, поки не розпадуться радіоактивні ізотопи. У процесі зберігання контейнери не повинні стикатися з підземними водами, приміщення потрібно вентилювати (сотні років!), бо за рахунок виділення тепла з відходів, контейнери можуть розігріватись до 200° С і це привести до їх руйнування..

Сучасний німецький вчений Є. Гауль пише: "Немає жодного іншого енергоносія, використання якого залишало б хоч приблизно стільки відходів, скільки дає ядерна енергетика, й немає таких відходів, які за ступенем небезпечності хоча б віддалено нагадують продукти розщеплення..."


Вплив сільського господарства


Сільське господарство - одна з найголовніших галузей матеріального виробництва, що забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість - сировиною.

Головна екологічна небезпека, що чатує на людство - це збіднення генетичного фонду рослин і тварин. Вона викликана впровадженням монокультур, зведенням тропічних лісів, урбанізацією, будівництвом великих водосховищ та інші. За підрахунком ботаніків до середини XXI століття можуть зникнути 250000 видів рослин.

Гонитва за максимальними врожаями, порушення правил агротехніки, застосування важких сільськогосподарських машин, неправильна меліорація, перевипаси худоби ведуть до втрати основного багатства людства - родючих ґрунтів. Вчені встановили, що для створення ґрунтового шару товщиною 18 см природі потрібно в середньому від 1400 - 7000 років. Людина ж здатна виснажити, знищити шар ґрунту такої товщини за один-два сезони.

Фахівці ООН встановили основні екологічні проблеми, пов'язані з сільським господарством по регіонах планети:

o Європа: промислове забруднення земель, знищення лісів;

o Північна Америка: широке розповсюдження монокультур;

o Південна Америка: знищення тропічних лісів, зникнення традиційних сортів культурних рослин;

o Азія: перенаселення, загроза генофонду, "генетична ерозія";

o Африка: перенаселення, перевипас худоби, знищення тропічних лісів, опустелювання.

Дуже серйозна проблема - перехімізація сільського господарства. На зміну опробуваній віками схемі землекористування: земля - зерногній - земля, прийшла непридатна, виснажуюча ґрунти схема: земля - зерно - мінеральні добрива - зерно - більше мінеральних добрив. Засвоєння хімічних поживних речовин, що містяться в мінеральних добривах, культурними рослинами в середньому не перевищує 40 %. Інші ж 60 % вимиваються з ґрунту, надходять до водоймищ і є джерелом їх небезпечного забруднення.

Надмірне використання азотних мінеральних добрив викликає небезпечне збільшення в харчових продуктах нітратів і викликає цим небезпечні захворювання. Мінеральні добрива, пестициди, антибіотики, гормони, стимулятори і інгібітори розвитку, кормові дріжджі - врешті-решт потрапляють в організм людини і загрожують не лише нам, а й нашим нащадкам. Комахи й інші шкідники швидко звикають до хімічних засобів боротьби з ними, з'являються різновиди шкідників, на яких отрута вже не діє. Постає необхідність застосування нових, більш отруйних засобів.


Вплив транспорту


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія» автора Л.І.Юрченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Регіональні екологічні проблеми України“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Екологія як наукова і навчальна дисципліна. Предмет і завдання дисципліни

  • Розділ 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Регіональні екологічні проблеми України
  • 2.2. Екологічні проблеми України

  • 2.3. Вплив екологічних проблем навколишнього середовища на здоров'я людини

  • Розділ 3. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації

  • 3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні

  • Розділ 4. Екологізація економіки

  • 4.3. Економічна та соціальна ефективність здійснення природозахисних заходів

  • Розділ 5. Еколого-економічні аспекти та проблеми використання природних ресурсів

  • Розділ 6. Екологічна експертиза та проблеми її організації

  • Види екологічної експертизи

  • Строки проведення екологічної експертизи

  • Законодавство України в області екологічної експертизи

  • 6.2. Основні методологічні підходи в процедурі проведення екологічної експертизи

  • Інформаційні і психологічні обмеження в екологічній експертизі

  • Показники ефективності (економічні складові) в екологічній експертизі

  • Складові ризику

  • Висновки екологічної експертизи

  • 6.3. Правовий статус експерта екологічної експертизи

  • 6.4. Розвиток та вдосконалення екологічної експертизи, міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи

  • Розділ 7. Екологічний аудит

  • 7.3. Процедура проведення екологічного аудиту

  • 7.4. Правові основи екологічного аудиту

  • 7.5. Екологічний аудит як інструмент підвищення інвестиційної привабливості підприємства

  • Розділ 8. Управління впливом на навколишнє середовище. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Розділ 9. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • 9.3. Міжнародне екологічне законодавство

  • Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат

  • Транскордонне перенесення забруднюючих речовин

  • Базельська конвенція

  • Обмеження на транскордонні перевезення небезпечних і інших відходів

  • 9.4. Екологічна комунікація в виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування та товарів широкого вжитку

  • 9.5. Нові форми міжнародного екологічного співробітництва

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи