Розділ 8. Управління впливом на навколишнє середовище. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

Загальна схема системи управління навколишнім середовищем

Такий цикл повторюється на протязі усього часу функціонування системи.

Створення системи управління навколишнім середовищем на державному рівні, а також на рівні суб'єктів економічної діяльності є особливо важливим питанням для України, де у багатьох регіонах склалася напружена екологічна ситуація, яка може мати суттєвий негативний вплив і на інші країни.

8.3. Проведення первинного екологічного аналізу

8.4. Розробка екологічної політики та планування

Керівництво організації визначає основні принципи та цілі своєї діяльності в області охорони навколишнього середовища та розробляє на їх основі екологічну політику. Екологічна політика повинна відображати стратегію організації щодо виконання основних принципів захисту навколишнього середовища, принципу постійного вдосконалення, спрямованості на задоволення інтересів зацікавлених сторін, виконання законодавчих і нормативних вимог. Екологічна політика організації відносить управління навколишнім середовищем до пріоритетних задач організації.

На базі розробленої екологічної політики організація повинна планувати свою екологічну діяльність. Програма планування включає:

o визначення екологічних аспектів, що охоплюються плануванням, законодавчих вимог до цих аспектів;

o встановлення кількісних показників, за допомогою яких організація оцінюватиме свій вплив на навколишнє середовище;

o визначення екологічних цілей і завдань для всіх вибраних екологічних аспектів;

o розробка екологічних программ, за допомогою яких організація досягатиме встановлені цілі.

При виборі екологічних аспектів, що враховуються при плануванні, треба виходити з їх важливості, з наявності законодавчо встановлених вимог до них, з практичної можливості управління цими аспектами. Для кожного з вибраних екологічних аспектів встановлюються та документуються цілі та завдання, які визначають зобов'язання організації щодо покращення показників чи підтримання своєї діяльності у рамках цього аспекту. Цілі та завдання повинні бути визначені для всіх ієрархічних та функціональних рівнів організації. Вони повинні встановлюватися таким чином, щоб можна було перевірити, як вони досягаються; бажано, щоб вони були кількісними. "Мінімальним" рівнем досягнення цілей є безумовне виконання встановлених нормативних вимог до діяльності організації, показників її екологічності (рис. 8.3), до її продукції на протязі всього життєвого циклу (рис. 8.4) чи то послуг.

Після встановлення цілей та завдань організація розробляє програми для їх досягнення. Такі програми є сукупностями заходів, спрямованих на покращення екологічних характеристик підприємства. Для кожного заходу повинна бути чітко вказана відповідальність за його виконання, визначена схема відслідковування ходу виконання таких программ. Екологічні програми можуть бути як загальними для підприємства в цілому, так і окремими для окремих підрозділів.

Для виконання розроблених екологічних рограмм та підтримання визначення екологічних характеристик організація повинна забезпечити наявність необхідних умов. Для цього потрібно звернути особливу увагу на такі моменти.

По-перше, забезпечити підготовку, обізнаність та компетентність персоналу, як щодо його безпосередньої діяльності, так і щодо системи управління навколишнім середовищем в цілому; особливо важливим є усвідомлення важливості управління навколишнім середовищем, як для підприємства, так і для суспільства в цілому.

По-друге, визначити види своєї діяльності та роботи, пов'язані з суттєвими екологічними аспектами, планувати та організовувати їх таким чином, щоб забезпечити виконання цілей та завдань найчастіше таких робіт, як проектування, закупки, виробництво, складування, технічне обслуговування, будівництво, тощо.

Рис. 8.3.

Приклади показників екологічності організації

По-третє, визначити потенційні аварійні ситуації, що можуть привести до негативного впливу на навколишнє середовище, розробити схеми реагування на них, що забезпечили б запобігання та зменшення впливу на навколишнє середовище.

Рис. 8.4.