Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

• час початку і закінчення роботи, режим роботи у відповідності з засобами індивідуального захисту, що використовуються і температурою повітря;

• порядок забезпечення матеріальними засобами при виконанні ними задачі, місця розташування їх видачі;

• місце медичного пункту і порядок виклику медичного персоналу для надання невідкладної допомоги потерпілим;

• порядок підтримання зв'язку і терміни доповідей про хід виконання задачі.

Командир формування для управління підлеглими організує радіо - і телефонний зв'язок. В ході виконання задачі для уточнення обстановки, контролю за ходом робіт і дотримання вимог безпеки він може на автомобілі (іншому транспортному засобі) прибувати на місце виконання робіт підлеглими підрозділами, підтримувати при цьому надійний зв'язок з штабом і підрозділами.

Командири підрозділів (старші команд) перед початком роботи отримують наряд-допуск на виконання робіт в зоні зараження за спеціальною формою, який затверджено керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а потім проводять інструктаж підлеглих про порядок виконання задачі і дотримання заходів безпеки. В ході роботи вони повинні постійно бачити своїх підлеглих і при необхідності своєчасно організувати надання їм необхідної допомоги. Вони повинні також вести облік тривалості роботи особового складу в протигазах в зараженій атмосфері. При закінченні часу дії потужності протигазних коробок (регенеративних патронів) вони замінюються на нові. Для цих цілей на "чистій" ділянці місцевості на відстані 300-400 м від місця проведення робіт необхідно розмістити пункт заміни протигазових коробок і регенеративних патронів. Він повинен розміщатися на автомобілі, мати позначку, добре помітному із зони виконання задачі. При необхідності використання промислових протигазів командири підрозділів (старші команд) вивчають їх з особовим складом. Командири підрозділів (старші команд) через певні встановлені проміжки часу доповідають в штаб керівництва про стан виконання отриманих на зміну завдань.

При проведенні робіт безпосередньо в осередку аварії особовий склад повинен використовувати ізолюючі протигази. Вони повинні також використовуватися також при проведенні робіт в умовах недостатку кисню в повітрі (менше 18 %) або при підвищеному вмісті в повітрі окислу вуглецю, особливо в умовах пожежі в зоні аварії. При виконанні задач в осередку аварії, які безпосередньо пов'язані з сильнодіючими отруйними речовинами, для захисту шкіряних покровів від зараження повинен використовуватися захисний одяг ізольованого типу.

В зоні зараження парами СДОР для захисту шкіряних покровів не повсюди обов'язково використання захисного одягу ізольованого типу. Виходячи із оцінки хімічної обстановки можуть використовуватися окремі предмети: плащ, захисні панчохи (гумові чоботи), гумові рукавички.

Особовому складу, що виконує задачі в зоні зараження, для носіння під захисним одягом видається натільна білизна та обмундирування із підмінного фонду. Натільна білизна замінюється після роботи в кожній зміні.

На "зараженій" ділянці можуть розвертатися; стояка зараженої техніки; площадка дегазації (нейтралізації) техніки; пункт збору заражених засобів індивідуального захисту.

Після рекогносцировки командир військової частини (професійного або невоєнізованого формування) приймає рішення, ставить задачі підлеглим і організує взаємодію з підрозділами, що приймають участь в ліквідації аварії (катастрофи).

При організації робіт безпосередньо в осередку аварії (катастрофи) необхідно передбачувати створення на робочих місцях запасу речовин для дегазації (нейтралізації), які необхідні для дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин, так і для обробки засобів захисту шкіри і лицевих часток протигазів при попаданні на них капель СДОР.

Після зміни, завершення РіНР або накопичення заданої дози радіації особовий склад формування ЦЗ висувається в пункти спеціальної обробки, які розгортаються на незараженій місцевості.

Після знезараження на ПуСО здійснюються заходи щодо відновлення здатності формування до подальшого виконання завдань за призначенням, а саме замінюються або ремонтуються засоби індивідуального захисту, прилади РХР, інше обладнання і пристрої, поповнюються запаси витратних матеріалів, пального, проводиться технічне обслуговування технічних засобів.

Управління формуванням ЦЗ при виконанні РіНР полягає у цілеспрямованої діяльності командирів і штабів щодо забезпечення виконання формуванням усіх поставлених завдань у будь-яких умовах обстановки. До управління пред'являються такі вимоги: висока і постійна готовність всій системи управління до виконання завдань за призначенням, надійність, гнучкість, безперервність, висока якість і оперативність в роботі, прихованість, стійкість.

Надійність управління забезпечується здатністю начальників усіх рівнів наполегливо здійснювати прийняти рішення, зберігати організованість в роботі системи управління.

Гнучкість управління полягає в здатності начальника уточнювати або змінювати своє рішення у разі зміни обстановки.

Безперервність, стійкість управління в своєї більшості залежить від функціонування системи зв'язку зі всіма підрозділами, вищестоящими органами управління ЦЗ, з доданими підрозділами і сусідніми формуваннями ЦЗ. Якість управління залежить від своєчасного збору достовірних даних про обстановку в районі надзвичайної ситуації.

Командир несе повну відповідальність за управління підлеглими йому підрозділами і виконання поставлених завдань у будь-яких умовах обстановки.

Управління здійснюється шляхом видання приказів, розпоряджень, команд, сигналів. У випадку втрати зв'язку негайно приймаються міри щодо його відновлення, посилюється розвідка усіх видів і організовується діяльність відповідно поставлених завдань і затверджених планів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР
  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості