Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

Вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ спрямовані на зниження імовірного збитку, кількості втрат, створення прийнятних умов для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (Р і НР) в можливих осередках ураження. Виконання цих вимог підвищує стійкість роботи міського господарства.

Зниження щільності забудови території міста, створення окремих мікрорайонів, міст - супутників, межами яких становляться парки, смуги зелених насаджень, водойми, широкі магістралі - все це створює протипожежні розриви.

Наявність водойм, дає можливість використовувати їх при гасінні пожеж, так як імовірність збереження працездатності водопроводів є низькою.

Створення широких магістралей і необхідної транспортної мережі сприяє недопущенню утворення суцільних завалів, наявність яких ускладнює дії рятувальників і евакуацію населення. Ширина магістралі визначається за формулою:

Ш = Нмах + 15 м,

де Нмах- висота найбільш високої будівлі на магістралі, м (якщо вона не каркасної конструкції).

Створення в приміській зоні лісопаркової смуги, забезпечує відпочинок населення, а при надзвичайній ситуації - розміщення евакуйованого населення.

Тут звичайно знаходяться дома відпочинку, санаторії, туристичні і спортивні бази. Слід звертати увагу на розвиток у приміський зоні мережі доріг, зв'язку, енергопостачання, водозабезпечення.

Вимоги до проектування, будівництва і реконструкції ОЕ

Будівлі і споруди на території об'єкту економіки необхідно розташовувати розосереджено з забезпеченням між ними протипожежних розривів. Ширина протипожежного розриву визначається як:

Ш„=Н! + И2 + 20 м,

де Н1 і Н2 - висоти сусідніх будівель, м,

Важливі споруди об'єкту економіки будуються або низької поверховості або заглибленими, їх форма повинна мати мінімальну парусність, щоб протистояти ударній вибуховій хвилі (УВХ). Найбільш стійкі до цього залізобетонні будівлі з металевим каркасом у бетонній оболонці.

Для підвищення стійкості елементів об'єкту до світлового випромінювання застосовують вогнестійкі конструкції, негорючі матеріали, вогнезахисті обмазки. Великі будівлі доцільно розділяти на секції негорючими стінами (брандмауерами).

Необхідно передбачити можливість герметизації будівель, виробничих цехів і складів підприємств харчової промисловості, що виключає можливість проникнення до них радіоактивних, хімічних речовин або біологічних засобів.

В складських приміщеннях, повинна бути мінімальна кількість дверей і вікон, легко спалахуючи рідини і агресивні хімічні речовини повинні розташовуватися в окремих сховищах заглибленого типу.

Унікальне і цінне обладнання слід розташовувати в більш міцних спорудах заглибленого типу. Допускається це обладнання розташовувати в спорудах з легких негорючих конструкцій, під навісами або відкрито, так як обладнання більш стійке до впливу ударної хвилі, ніж до обломків зруйнованої будівлі.

Системи каналізації об'єкту повинні мати не менш двох зливів в міську каналізаційну мережу, а також пристрої для автоматичного викиду в котлован, траншею.

Для забезпечення достатнього коефіцієнту послаблення радіації, під час будівництва промислових споруд збільшують товщину їх стін і перекриттів, використовують прокладки із спеціальних матеріалів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.
  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості