Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості


Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари


У разі зараження території об'єкта дезактивацію проводять на ділянках, найбільш потрібних для відновлення нормальної роботи об'єкта, дотримуючись такої черговості. Спочатку дезактивують проходи, проїзди і ділянки території, що межують безпосередньо з виробничими будівлями, холодильниками, складами, сховищами. Далі - зовнішні поверхні будівель, споруд та транспорт, що перебувають на забрудненій території. Після цього дезактивують внутрішні поверхні приміщень, складів, обладнання.

Ділянки території без штучного покриття дезактивують зрізуванням і вивезенням до спеціальних звалищ зараженого шару ґрунту Ґрунт зрізують бульдозерами, грейдерами, скреперами на глибину 5 — 10 см, а там, де машини використати неможливо, — вручну на глибину 4 - 5 см, переорють заражену територію плугом на глибину до 20 см. Взимку заражений сніг збирають снігоочисними машинами на глибину 20 - 25 см, шар льоду - на 5 - 6 см. Щоб зменшити перенесення радіоактивного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептури, які створюючи плівку, перешкоджають пилоутворенню.

Ділянки з штучним покриттям (асфальт, бетон ) зволожують, потім змітають пил та сміття і вивозять до звалищ. Після цього РР змивають водою під тиском. Для змивання використовують поливально-мийні машини, міську водопровідну мережу, мотопомпи, пожежні машини. Змивання ведеться під тиском 2-3 атм з мінімальною витратою води 3-5 л/м2 .

У окремих випадках (наприклад, при влаштуванні проходів, проїздів) використовують спосіб ізоляції забрудненої ділянки насипанням шару чистого ґрунту, шлаку завтовшки до 10 см, укладанням бетонних плит, переорюванням ділянки з перевертанням брили.

Зовнішні поверхні будівель дезактивують змиванням струменем води (взимку - змітанням). Іноді можуть бути використані піско-струменеві апарати. Дезактивацію ведуть, починаючи з даху згори донизу так, щоб вода не потрапляла всередину будівлі.

Внутрішні приміщення протирають ганчірками, змоченими мийними засобами, а там, де це можливо, обливають водою з брандспойта, ділянки електромережі знезаражують пило всмоктувачем,. підлогу миють. Використану воду спрямовують у каналізацію, а змивні колодязі промивають водою.

Технологічне обладнання підприємства дезактивують у цеху одночасно з дезактивацією приміщень за схемою: стеля, стіни, обладнання, підлога. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться обмиванням дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Спочатку стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, а потім підлога миється теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином

Обладнання протирають ганчірками, щітками, змоченими мийними розчинами. Те обладнання, що матиме контакт з сировиною, готовою продукцією, напівфабрикатами, після цього обмивають чистою водою, сушать або витирають. Обладнання, що має іржу, мастила, спочатку протирають ганчіркою, змоченою розчинниками. Для ефективнішої дезактивації важкодоступних місць можна частково розібрати апаратуру.

Різний інвентар, фляги дезактивують 2-3-разовим обмиванням гарячим мийним розчином, протираючи щітками, ганчірками. Потім ополіскують 2-3 рази чистою водою, витирають та просушують. Пляшки можна дезактивувати на автоматичних мийних лініях. Мийні лінії потім також дезактивують.

Барабани, ящики, дерев'яні бочки дезактивують прочищаючи щітками з подальшим обмиванням водою. Тару виставляють на решітки і обмивають згори донизу, бочки ставлять догори дном.

Картонні ящики і крафт-мішки обмітають щітками і обтирають сухими чистими ганчірками. Мішки з тканини, брезенту, полімерну плівку витрушують і в разі потреби обробляють мийними розчинами та водою. В цілому тару дезактивують або на місці, або на площадках для знезараження. На площадках для знезараження також проводять дезактивацію і спеціалізованого автотранспорту (автомолоко-цистерни, фургони тощо).

Автотранспорт знезаражують змиванням РР струменем води під тиском 2-3 атм або водою з протиранням поверхонь ганчірками. Для підвищення ефективності дезактивації використовують поверхнево-активні речовини (ПАР).

Дезактивація води проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням; перегонкою; за допомогою іонообмінних смол; відстоюванням.

Дезактивація криниць проводиться шляхом багаторазового відкачування з них води і знищення ґрунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15-20м. дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см. з наступним засипанням її чистим піском.

Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено - шляхом зняття забрудненого шару, а заражена готова їжа і хліб знищуються.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості
  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості