Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

Сипкі продукти, затарені у мішки, дезактивують головним чином заміною зараженої тари на чисту. Для цього поверхню мішка злегка зволожують, обтирають вологою ганчіркою, потім мішок розшивають і продукт пересипають совком у чистий мішок. Продукти перевіряють у лабораторії на зараженість РР.

Дезактивація борошна.

Заражені мішки з борошном до дезактивації не перевертають і не переносять. Оброблення починають з видалення пилу з поверхні мішка обмітанням. Після видалення пилу беруть пробу безпосередньо під мішковиною. Якщо зараженість понад припустиму, мішки замочують водою (4 л/м2). Через 2-6 год. утворюється кірка тіста. Потім мішок розшивають, беруть проби з-під кірки тіста. Якщо забрудненість борошна не перевищує припустиму, борошно совком пересипають у чисті мішки і використовують за призначенням. За великої забрудненості штабель залишають для природної дезактивації. Відходи борошна внаслідок дезактивації замочуванням становлять до 1,6-2 %. Якщо борошно забруднюється РР під час безтарного зберігання, то вручну або пневматичними засобами видаляють верхній шар борошна товщиною 1-2 см або змочують верхній шар борошна водою (витрата 2-2,5 л/м2). Утворену кірку видаляють вручну, а борошно перевіряють на забрудненість. Борошно у процесі проходження через силос контролюють, забруднене збирають в іншу місткість для природної дезактивації.

Дезактивація меляси.

Заражену РР мелясу розбавляють 3-4 об'ємами води. Розчин відстоюють 4-5 год. і відділяють від нижнього шару з РР зливанням біля 90% відстояного розчину.

Дезактивація кухонної солі.

Заражену сіль розчинять у воді і відстоюють. Дезактивацію солі проводять також фільтруванням і зніманням верхнього шару.

Дезактивація водних джерел і води.

Наземні споруди водних джерел (артезіанські свердловини та колодязі) дезактивують обмиванням їх поверхні чистою водою. Перед використанням воду з артезіанських джерел відкачують протягом 10 хв. Шахтні колодязі дезактивують тільки в крайньому разі (у разі потреби), їх дезактивацію проводять багаторазовим відкачуванням води із колодязя і видаленням з дна мулу та піску. Неприпустиме зворотне потрапляння у водне джерело використаної води. Використану воду відводять до узгоджених з медичною службою ЦО місць, які позначають попереджувальними знаками. Забруднений шар ґрунту також вивозять за межі підприємства і закопують у місцях, зазначених медичною службою ЦЗ.

Дезактивацію води здійснюють тільки у тому разі, якщо немає можливості мати воду із незаражених джерел.

Відомо, що вода може бути забруднена нерозчинним у воді радіоактивним пилом, пилом, що міститься у воді в розчиненому стані, розчинними у воді радіоактивними речовинами (солі і колоїди).

Залежно від характеру та ступеня забруднення воду дезактивують фільтруванням, коагулюванням з наступним відстоюванням, перегонкою.

Дезактивацію води фільтруванням виконують пропусканням її через спеціальну шахту, що складається із сорбентів (активоване вугілля, карбоферогель та ін.) та іонообмінних смол (аніоніти, катіоніти). Для дезактивації води можливе використання простих фільтрів із піску.

Дезактивацію води за допомогою коагулянтів проводять у такому порядку: в забруднену воду вносять коагулянти, які утворюють пластівці, що осідають на дно і тягнуть за собою зважені у воді радіоактивні речовини. Після відстоювання протягом 1-2 год. верхній шар води зливають способом декантації у чисту місткість. Забрудненість знижується до 50-60%, повторне коагулювання знижує забрудненість ще на 2030%, але наступне (третє, четверте) коагулювання забрудненості не знижує. Як коагулянт використовують сірчанокислий амоній (глинозем) з содою або залізний купорос з хлорним вапном та інші подібні речовини. Для підвищення ступеня дезактивації після коагулювання воду можна додатково відфільтрувати через фільтр, заповнений глиною або чорноземом.

Дезактивація негерметичної тари (ящики, бочки та ін.) проводиться на місці. Ділянку навколо тари на відстані 30-50 см засипають піском, тирсою або незараженим ґрунтом. Зовнішню поверхню тари обмивають водою із брандспойта або обтирають 2-3 рази ганчіркою, змоченою у воді. Внутрішню поверхню пляшок дезактивують в пляшкомийних машинах, які в свою чергу, дезактивують, внутрішню поверхню бочок -у бочкових машинах. Дезактивацію пакунків, багатошарових крафт-мішків виконують видаленням із зовнішньої поверхні радіоактивних частинок м'якою щіткою і пило всмоктувачем. Якщо цього недостатньо, знімають та знищують верхній лист крафт-паперу і визначають радіоактивність наступного листа. В разі незадовільного результату видаляють другий і навіть третій шар. Зняті забруднені листи знищують, закопуючи у землю на глибину до 1 м у спеціально відведених місцях.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).
  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості