Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

На заражених ділянках території підприємства до найбільш важливих його елементів роблять проходи завширшки не менше 0,5 м. Заражену місцевість вистилають дошками, фанерою, листами заліза або посипають піском, ґрунтом шаром 10 см. Потім дегазують ділянки території підприємства.

Асфальтовані ділянки дегазують, посипаючи їх хлорним вапном (200-400 г/м2) і поливають водою (1 л/м2). Кашку, що утворилася, рівномірно розподіляють по забрудненій поверхні. Через деякий час (від 3 год. до однієї доби) кашку видаляють. У суху погоду асфальт слід спочатку полити водою, а потім посипати хлорним вапном (ДТС ГК). На території, що дегазується, слід перебувати у протигазах, оскільки випаровування ОР триває кілька годин. Ділянки території без штучного покриття дегазують,засипаючи хлорним вапном (200 г/м2). Після цього ділянки перекопують, засипають хлорним вапном (200 г/м2) вдруге і поливають водою (1 л/м2). Процес дегазації триває 3 год. при зараженні іпритом і до однієї доби — зоманом. У разі незначного зараження ґрунту дегазацію ведуть за один прийом: засипання ХВ (400 г/м2) та поливання водою через 20-30 хв. Окремі ділянки місцевості можна дегазувати зняттям і видаленням 10 см шару ґрунту.

Взимку заражену поверхню дегазують ДТС ГК (ХВ), розчиненої в 27%-му розчині кухонної солі. Сніг та лід видаляють на глибину 25 см.

Стіни виробничих будівель та споруд, заражені скрапленими ОР, знезаражують кашкою ХВ, а також розчинами дегазаторів (хлораміни, луги). Кашку дегазатора наносять на попередньо змочені поверхні, а потім протирають 2-3 рази. Дахи будівель обробляють кашкою ХВ або суспензіями і розчинами дегазаторів, а потім протирають щітками, мітлами і поливають водою.

Дегазація приміщень виробничих будівель, споруд, сховищ, складських приміщень починається із стелі, потім дегазують стіни і підлогу, наносячи кашку ХВ. Якщо зараження, відбулося фосфорорганічними речовинами, кислотами, то дегазацію проводять розчинами лугів.

Дегазацію зараженого обладнання проводять у виробничих цехах дегазівними розчинами № 1 і № 2, а у допоміжних цехах (майстерні, котельні та ін.) - розчинниками. Обладнання обприскується розчинами з використанням ранцевих дегазівних пристроїв або протирається ганчіркою, змоченою цими розчинами. Після оброблення обладнання поверхні, які дегазують, протирають. Кашки ХВ і ДТС ГК та їх суспензії використовують тільки для дегазації грубих металевих, дерев'яних та гумових деталей. Для механізмів,приладів, що піддаються корозії, ці дегазатори не використовують.

Перед обробленням розчинниками з обладнання видаляють видимі краплини і мазки ОР, мастила і бруд, двічі-тричі промивають розчинниками і досуха протирають ганчіркою, змінюючи щоразу розчинник і ганчірки на чисті. Потрібно мати на увазі, що при цьому ОР не розчиняється, а тільки змивається. Використані розчинники стають зараженими і небезпечними для людей.

Для запобігання розтікання використаних розчинників і розчинів по приміщенню, під стаціонарне обладнання, що обробляється, насипають шар піску або тирси, які разом з продуктами обробки збирають і видаляють.

Цінна апаратура і прилади, які не обробляють агресивними розчинами і не обмивають водою, обдувають стиснутим повітрям, протирають чистим бензином або спиртом або залишають для природного знезараження.

Після закінчення дегазації виробничі приміщення та технологічне обладнання миють мильно-содовим розчином.

Тару - дерев'яні ящики і бочки, барабани із дошки, картонні ящики, крафт-мішки, сильно залиті (заражені) ОР або заражені в'язкими ОР, не дегазують, а знищують.

Тару, заражену парою ОР, дегазують провітрюванням у місцях її складування; для прискорення провітрювання у приміщеннях відкривають вікна і двері.

У всіх випадках після проведення дегазації вибірково перевіряють повноту знезараження. З цією метою технологічне обладнання, тару, захисні покривала і чохли обстежують за допомогою засобів хімічної розвідки. Проби дегазованих продуктів харчування аналізують відповідно до інструкцій Міністерства охорони здоров'я України щодо визначення ОР у харчових продуктах.

Якщо за допомогою хімічних засобів розвідки встановлено, що захисні покривала (брезенти, чохли, плівка та ін.) заражені ОР, то їх обережно знімають, розміщують у ящики і відправляють на дегазацію або знищують

Дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту і тари

Для дезінфекції території підприємства використовують різні способи. Найпростіші — механічне видалення зараженого шару ґрунту або покриття поверхні території знезараженими матеріалами для знезараження доріг, проходів тощо.

Дезінфекцію території від спорових форм проводять зрошенням водними розчинами: 20%-е хлорне вапно, 15%-й ДТС ГК, 2%-й ДТ-2 в дихлоретані, 10%-й їдкий натр, 5%-й формальдегід. Кожен з цих розчинів наносять з розрахунку 2 л/м2. Замість зрошення території, зараженої споровими формами, можна розсипати по ній сухе хлорне вапно із розрахунку 400-500г/мг, а потім поливати водою.

Дезінфекцію приміщень розпочинають з оброблення підлоги від дверей і до протилежної стінки. Для дезінфекції внутрішніх поверхонь приміщень, заражених споровими формами БЧ, використовують ті самі розчини, що і для дезінфекції території.

Крім цього, дезінфекцію приміщень проводять побіленням оштукатурених поверхонь 40%-м водним розчином хлорного вапна (0,3 л/м2). Поверхню, яка не покрита штукатуркою, обробляють двічі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари
  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості