Захист продукції на цукрових підприємствах.

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

В умовах зараження заводу РР, НХР, БЧ захист цукрового буряку, цукру і продуктів цукрового виробництва від зараження забезпечується, в основному, герметичним технологічним обладнанням.

У виробничих приміщеннях підприємств цукрової промисловості захист цукру і продуктів виробництва утруднюється із таких причин: напівфабрикати (сироп, утфелі) перебувають у відкритому технологічному обладнанні; частина готової продукції розміщується на заводі; значна частина поверхні цехів укрита склом із певною нещільністю; виробниче приміщення відкрите з боку пакувальної, а склад — з боку під'їзних шляхів.

З метою зменшення можливості зараження виробничі приміщення облаштовують заздалегідь:

шпаклюють щілини у підлозі, перегородах і покрівлі;

підтримують внутрішню поверхню стін, вкриту плиткою, у технічній справності;

замінюють пошкоджене скло у вікнах;

всі вікна промазують замазкою;

щільно підганяють віконні рами до прорізів, фрамуги і кватирки — до рам, щілини шпаклюють і фарбують олійною фарбою;

оббивають двері з лицевої сторони повстю або прогумованою тканиною, підганяють і ущільнюють двері;

підганяють засувки і кришки (чохли) люків, лазів і вентиляційних отворів і кришки до клерувальних котлів, збірників сиропів та інших відкритих місткостей.

Всі підготовлені пристрої треба пронумерувати, зберігати у відповідних місцях і використовувати за потребою. Для зменшення загрози зараження у виробничих приміщеннях потрібно в мирний час забезпечити герметизацію складів готової продукції, тарного цеху і матеріального складу: закласти на складах зайві віконні прорізи цегляною кладкою (не менше 1,5 цегли) на цементному розчині. Підготувати до такої закладки двері, люки і лази, створити і зберігати у готовності запас будматеріалів. Забезпечити герметизацію вікон, люків, лазів і вентиляційних отворів за допомогою щитів, кришок, засувок з гумовими, повстяними прокладками.

Надійним захистом цукрового буряку, який зберігається в кагатах є земляний покрив або мати. Шар землі в 14...15 см удвічі послаблює дію радіоактивних речовин, якщо земля щільно утрамбована. Над місцями розкриття кагатів прибудовують козирки із матів. На бурякопункті повинні зберігатися солом'яні мати, очеретяні сувої або сувої з бітумованого паперу, щоб буряк можна було накрити в два-три шари.

Для збереження на виробничому бурякопункті буряку масою в середньому до 1000000 т, закладається 33 кагати завдовжки 100, висотою 3, завширшки 10-15 м кожний. Для прикриття всіх кагатів матами в один шар потрібно 76000 м2 накривних матів, а у три шари 237000 м2. Зверху мати накривають шаром землі завтовшки 14 см.

Для захисту цукрового буряку, на тракті подавання гідро транспортером по всій довжині лінії тракту готують металеві кришки до люків. Якщо гідро транспортер короткий, його можна захистити брезентом, чохлами з тканини, поліетиленовою плівкою.

Бурякопідіймальна і дочищувальна станції (буряконасоси для піднімання буряку, соломо уловлювачі та два каменеуловлювачі) мають розташовуватись у окремих герметизованих закритих приміщеннях.

Із станції доочищування цукровий буряк надходить у мийне відділення, що складається з водовідділювача перед бурякомийкою, мийок, водовідділювача після бурякомийки та хвостикоуловлювачів. Мийне відділення розташовується у окремому приміщенні, з'єднаному з відділенням станції доочищення і бурякопереробним відділенням. Для миття треба підготувати брезентові тенти і встановити каркас. Для захисту буряку у мийному відділенні здійснюється герметизація цього приміщення.

Бурякопереробне відділення складається із бурякоелеватора, контрольного стрічкового транспортера, автоматичних бурякових ваг (ДС-800), бункера для запасу буряку, бурякорізки, стрічкового транспортера для подавання стружки на дифузію із встановленими стрічковими вагами, дифузійних апаратів безперервної дії, обладнання для відтискання жому і для повернення жомопресової води.

Приміщення бурякопереробного відділення потрібно герметизувати, як приміщення попередніх відділень. На всіх відкритих частинах,' по яких проходитимуть сировина, буряк і бурякова стружка, а також жом, необхідно передбачити встановлення каркасів і чохлів з цупкої тканини на точках: з мийки - на бурякоелеватор, з бурякоелеватора - на контрольний транспортер, бурякові ваги, бункер над бурякорізками, бурякорізки, стружковий транспортер і транспортер жому, завантажувальні й розвантажувальні отвори дифузій.

Сокоочисне відділення складається з насосного парку, підігрівників, котлів переддефекацій, основної дефекації, першої та другої сатурації, герметично закритих збірників дифузійного, не-фільтрованого і фільтрованого соку, дискових фільтрів сульфітатора і випарної станції. Процеси очищення соку, фільтрації, сульфітації відбуваються в герметично закритих місткостях.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист продукції на цукрових підприємствах.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.
  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості