Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

• проведенню робіт з дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин в районі їх розливу (викиду):

• приготуванню розчинів для дегазації (нейтралізації) СДОР;

• перекачуванню сильнодіючих отруйних речовин із аварійних ємкостей в резервні резервуари;

• проведенню спеціальної обробки техніки, технологічного обладнання, будинків і різних споруд;

• проведенню санітарної обробки особового складу і населення; проведенню дегазації (нейтралізації) засобів індивідуального захисту, які заражені СДОР.

Командир формування, при прибутті в район аварії, повинен доповісти керівнику робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи) про склад, стан і можливості свого формування, отримати у нього інформацію про обстановку, уточнити завдання своєму формуванню, узгодити з ним свої дії з виконання отриманого завдання. Після разом з представником штабу керівництва ліквідацією аварії провести рекогносцировку району виконання завдання. В ході рекогносцировки уточнити:

хімічну обстановку, межі зони зараження, вибухову і пожежну небезпеку в районі виконання завдання;

стан під'їзних шляхів до осередку аварії, масштаби виливу (викиду) СДОР;

- порядок дотримання заходів безпеки у відповідності з масштабами аварії і хімічною обстановкою, що склалася;

місце зосередження і порядок охорони в районі розташування формування; межі між "чистими" і "забрудненими" ділянками в районі аварії;

місце розгортання пункту управління, засобів зв'язку, хімічного посту спостереження, медичного пункту, пунктів забезпечення засобами ЦЗ;

місця і умови забору води для приготування розчинів та інші питання.

Район аварії умовно можна розділити на "чисту" - незаражену, що не підпала під дію факторів ураження СДОР, ділянку місцевості і "забруднену", яка включає сам осередок аварії і навколишню територію до нього, що підверглася дії факторів ураження СДОР.

На "чистій" ділянці розгортуються: пункт управління і засоби зв'язку;

місце для відпочинку особового складу, пункт харчування; контрольний пропускний пункт для в'їзду в район аварії; - склад запасів матеріальних засобів і пункт видачі засобів захисту; медичний пункт; хімічний пост спостереження;

намет (камера) для технічної перевірки засобів захисту; стоянка не зараженої техніки;

пункт санітарної обробки особового складу після роботи в зоні зараження та інші елементи, що необхідні для забезпечення робіт в осередку ураження.

В наказі на виконання завдань з ліквідації наслідків небезпечної хімічної надзвичайної ситуації командир формування вказує:

• відомості про характер аварії і хімічну обстановку в районі виконання задачі, межі зони зараження;

• задачі підлеглим підрозділам (командам), способи їх виконання; вимоги безпеки і порядок використання засобів захисту;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР
  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості